Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.02.2020 р. № 555/6/99-00-04-03-03-06/ІПК

Державна податкова служба України на звернення Підприємства гро надання індивідуальної податкової консультації з плати за землю, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Підприємство проінформувало, що є платником єдиного податку третьої групи, основний вид діяльності - надання в оренду й експлуатацію власного нерухомого майна.

Підприємство не є власником земельної ділянки та, посилаючись на нор ми п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу щодо звільнення від справляння земельного податку, запитує про наявність у нього податкових зобов’язань з Податку.

Відповідно до п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Кодексу об’єкта ми оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно з п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітне сті з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої — третьої груп для провадження господарської діяльності.

При цьому земельний податок визначено як обов’язковий платіж, цо справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14, ст. 269 Кодексу).

Отже, юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи, які є власниками та/або користувачами земельних ділянок, звільняються від сплати земельного податку за земельні ділянки, що використовуються такими платниками для провадження господарської діяльності.

Звертаємо увагу на те, що ст. 377 Цивільним кодексом України визнанеяо, що до особи, до якої перейшло право власності/користування на будівзлі (споруди), переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташовані такі будівлі (споруди).

Виходячи з принципу платного використання землі, закріпленого у ст. 206 Земельного кодексу України, а також те, що Підприємство використовує земельну ділянку, на якій розташоване нерухоме майно, у нього вини сає обов’язок з оформлення права власності або користування зазначеною земельною ділянкою у порядку і строки відповідно до чинного законодавства.

Використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства.

Враховуючи викладене, для правильності та повноти визначення плата за користування земельною ділянкою, на якій розташовані об’єкти нерухомого майна, Підприємству необхідно звернутися до органу місцевого самоврядування за місцем знаходження земельної ділянки за інформацією щодо речових прав на таку ділянку, та вжити заходи щодо оформлення права користування нею.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.