Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.02.2020 р. № 554/6/99-00-04-03-03-06/ІПК

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації з плати за землю (далі - Плата), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариству на праві власності належить об’єкт нерухомого майна (комплекс будівель), що розташований на земельній ділянці комунальної власності, яка передана Київською міською радою у користування на умовах оренди інший юридичній особі для обслуговування інших об’єктів нерухомого майна.

Товариство повідомило про відсутність майнових прав на земельну ділянку, на якій розташований власний об’єкт нерухомого майна, і запитує про наявність у нього податкових зобов’язань з Плати.

Відповідно до п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270 Кодексу об’єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. Кодексу), а обов’язок зі сплати земельного податку та/або орендної плати за землю виникає з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Позиція контролюючих органів щодо сплати земельного податку власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці, права на яку у такої особи не оформлені, викладена в наказі Міністерства фінансів України від 06.07.2018 №602 «Про затвердження узагальнюючих податкошх консультацій з деяких питань оподаткування платою за землю» (далі - наказ № 602).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності справляється відповідно до вимог ст. 288 Кодексу. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пп. 288.1, 288.2 ст. 188 Кодексу).

Відповідно до вимог ст. 125 Земельного кодексу України (далі - Земельний кодекс) право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Умови переходу права користування земельною ділянкою встановлені ст. 120 Земельного кодексу України, ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 7 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон). Зокрема, до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку.

Враховуючи викладене, до дати укладання Товариством нового договору оренди земельної ділянки, на якій знаходиться об’єкт нерухомого майна, орендну плату до місцевого бюджету за її користування сплачує орендар згідно з діючим договором оренди земельної ділянки до дати його припинення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).