Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.02.2020 р. № 543/6/99-00-04-03-03-06/ІПК

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо сплати земельного податку (далі  — Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі  — Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є платником єдиного податку та власником нежитлових приміщень у багатоквартирних будинках, балансоутримувачами яких є комунальні підприємства.

Товариство повідомило про відсутність правовстановлюючих документів на земельні ділянки під такими будинками та запитує про наявність у нього обов’язку зі справляння Податку.

Позиція контролюючих органів щодо виникнення податкових зобов’язань з Податку за земельну ділянку під багатоквартирним будинком викладена в узагальнюючій податковій консультації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 №602 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування платою за землю».

Кодекс визначає, що плата за землю справляється у двох формах — Податок із власників та постійних користувачів земельних ділянок (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), а також орендної плати за надання у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Обов’язок із справляння (яке передбачає декларування та сплату зобов’язань) плати за землю, у тому числі й Податку, настає у власників земельних ділянок та/або землекористувачів з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Таким чином, у Товариства не виникає обов’язок Із декларування Податку за земельні ділянки, правовстановлюючі документи на які у Товариства відсутні.
Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).