Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 11.02.2020 р. № 532/6/99-00-04-03-03-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо справляння орендної плати та, керуючись ст.52 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що реорганізується шляхом приєднання до іншого підприємства, при цьому Товариство має діючі договори оренди землі комунальної власності, і запитує щодо дати переходу до правонаступника обов’язку по сплаті орендної плати за такі землі.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 Кодексу).

Орендна плата є однією з форм справляння плати за землю (пп.14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Платником орендної плати згідно п. 288.2 ст. 288 Кодексу є орендар земельної ділянки.

Згідно із статтею 108 Цивільного кодексу України у разі перетворення до нової юридичної особи переходить усе майно, усі права та обов’язки попередньої особи.

Відповідно до частини четвертої статті 32 Закону України «Про оренду землі» реорганізація юридичної особи - орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

З метою подальшого використання правонаступником Товариства земельних ділянок, на які були укладені договори оренди з Товариством, правонаступнику необхідно звернутися з клопотанням до відповідного органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади про внесення змін до існуючих договорів оренди земельних ділянок в частині заміни сторін договору в зв’язку із зміною орендаря земельних ділянок.

Враховуючи те, що договір оренди земельної ділянки набуває чинності після його державної реєстрації, у правонаступника Товариства виникає обов’язок по нарахуванню і сплаті орендної плати за земельні ділянки, договори оренди на які були належним чином переоформлені на правонаступника з дати реєстрації таких договорів відповідно до діючого законодавства.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).