Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.02.2020 р. № 521/6/99-00-04-03-03-06/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), на звернення Товариства щодо податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі - Податок), повідомляє.

Товариство без надання підтверджуючих документів повідомило, що має у власності об’єкт нерухомості поіменований як «АЗС», до складу якого належать 6 різних інвентарно описаних об’єктів, зокрема, резервуари наземні та підземні, місткість яких відповідно до технічних паспортів визначається у метрах кубічних.

Товариство запитує чи належить приналежні йому об’єкти нерухомості до об’єктів оподаткування Податком.

Об’єктом оподаткування Податком є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Кодексу).

Згідно з пп. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу до об’єктів нежитлової нерухомості відносяться будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду.

У нежитловій нерухомості виділяють серед іншого будівлі промисловості та склади (пп. «ґ»).

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 №507 (далі. -, Державний класифікатор), будівлі промисловості та склади віднесено до підрозділу «Будівлі нежитлові» група 125 «Будівлі промислові та склади», до якої включається клас 1252 «Резервуари, силоси та склади», який в свою чергу містить код 1252.1 «Резервуари для нафти та газу».

Таким чином, резервуари для нафти та газу, які відповідно технічної документації мають код класифікації згідно Державного класифікатора 1252.1 «Резервуари для нафти та газу» є об’єктами нежитлової нерухомості в розумінні пп. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, та, відповідно, об’єктом оподаткування Податком.

Враховуючи те, що базою оподаткування Податком є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Кодексу), для визначення податкових зобов’язань з податку по об’єктах, місткість яких відповідно до технічної документації (технічних паспортів) визначається в метрах кубічних, та за відсутності інших документів на об’єкт нерухомості, які містять інформацію про фактичні розміри (площу) об’єкта нерухомості, доцільно звернутися до установи/організації, яка уповноважена здійснювати технічну інвентаризацію об’єктів нерухомості щодо уточнення інформації про площу об’єкта нерухомості.    

Податкова консультація має індивідуальний характер, і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).