Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.02.2020 р. № 593/6/99-00-04-03-03-06/ІПК

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо сплати земельного податку (далі - Податок), керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що за 2015-2019 роки задекларувало податкові зобов’язання з Податку за земельну ділянку, щодо якої правовстановлюючі документи Товариством не оформлено. На вказаній земельній ділянці розташовані нежилі будівлі, власником яких є Товариство.

Товариство запитує про наявність у нього обов’язку із справляння Податку за земельну ділянку, право на яку Товариством не оформлено.

Позиція контролюючих органів щодо виникнення податкових зобов’язань у суб’єктів земельних відносин, які використовують земельні ділянки без належного оформлення прав власності або користування, викладена в узагальнюючій податковій консультації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 №602 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування платою за землю».

Кодекс визначає, що плата за землю справляється у двох формах - Податок із власників та постійних користувачів земельних ділянок (пп. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), а також орендної плати за надання у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Обов’язок із справляння (яке передбачає декларування та сплату зобов’язань) плати за землю, у тому числі й Податку, настає у власників земельних ділянок та/або землекористувачів з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Таким чином, у Товариства не виникає обов’язок з декларування Податку за земельну ділянку, право на яку Товариством не оформлено.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.

Орган місцевого самоврядування, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу України, а також враховуючи рішення Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015 (у справі № 5023/3993/12 (5023/9057/11) та від 30.11.2016 (у справі №922/1008/15), може порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст. ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Що стосується процедури виконання нормативної грошової оцінки земельної ділянки (далі - Оцінка), то положення Кодексу не регулюють питання земельного законодавства.

Оцінка є елементом відомостей Державного земельного кадастру, які вносяться до кадастру уповноваженими державними кадастровими реєстраторами, та за запитом надаються зацікавленим особам, у тому числі контролюючим органам.

Кодексом визначено, що у разі затвердження нової Оцінки, до контролюючих органів разом з податковою декларацією з плати за землю надається довід ка (витяг) про розмір Оцінки (п. 286.2 ст. 286 Кодексу).

У разі обрання спрощеної системи оподаткування Товариство зможе скористатися правом на звільнення від сплати Податку, передбаченим п.п. 4 п. 297.1 ст. 297 Кодексу, виключно за умови набуття ним індивідуального права власності на земельну ділянку та використання її для провадження господарської діяльності.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).