Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.02.2020 р. № 637/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку виправлення помилки, допущеної у розрахунку коригування при зазначенні коду причини коригування, надіслане до ДПС листом Головного управління ДПС у Харківській області, та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі  — ПКУ), повідомляє.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формувати показники податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 ПКУ.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого    електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі  — ЄРПН) у встановлений ПКУ термін. Зазначеним пунктом також встановлено перелік обов’язкових реквізитів податкової накладної, серед яких повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, —  покупця (отримувача) товарів/послуг, а також податковий номер платника податку (продавця та покупця) та індивідуальний податковий номер.

Пунктом 192.1 статті 192 ПКУ передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі допущення платником податку помилок при її складанні, у тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Податкові накладні та розрахунки коригування складаються за формою та у порядку, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, з урахуванням змін, внесених наказом Міністерства фінансів України від 17.09.2018 № 763 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року № 1307» (далі  — Порядок № 1307).

Відповідно до пункту 21 Порядку № 1307 порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307.

Загальний порядок складання розрахунку коригування до податкової накладної у разі коригування кількісних та/або вартісних показників табличної частини податкової накладної визначено пунктом 23 Порядку № 1307, згідно з яким, зокрема, Державна податкова служба України визначає умовні коди причин коригування, які платники податку зазначають у графі 2і розрахунку коригування, та забезпечує їх оприлюднення на власному офіційному вебпорталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування відповідно до ПКУ.

З метою виведення в нуль усіх показників податкової накладної, у тому числі у випадку коригування податкової накладної, складеної без факту здійснення господарської операції, у розрахунку коригування зазначається код причини коригування 103, який відповідає причині коригування «Повернення товару або авансових платежів».

Пунктом 24 Порядку № 1307 встановлено порядок складання розрахунку коригування до податкової накладної, зайво складеної на операцію з постачання товарів/послуг. При складанні такого розрахунку коригування застосовується код причини коригування 301, який відповідає причині коригування «Виправлення помилки (пункт 24 Порядку заповнення податкової накладної)».

Слід зауважити, що такий розрахунок коригування складається лише у разі, якщо в ЄРПН зареєстровано дві або більше податкових накладних, складених на одну й ту ж операцію з постачання товарів/послуг.

Як зазначено у зверненні, платником податку було складено дві податкові накладні на різних покупців (одна податкова накладна складена на здійснену операцію з постачання одному покупцю, а друга —  на операцію з постачання іншому покупцю, яка не здійснювалась).

Надалі до податкової накладної, складеної без факту здійснення господарської операції (зайво складеної), платником було складено розрахунок коригування в загальному порядку із застосуванням коду причини коригування 103, яким показники такої податкової накладної виведено в нуль.

Таким чином, дві вищезазначені податкові накладні складено платником податку на дві різні операції (а не на одну й ту ж операцію), оскільки вони складені на різних осіб.

Отже, встановлений пунктом 24 Порядку № 1307 порядок складання розрахунків коригування до таких податкових накладних не може бути застосований, а розрахунок коригування до зайво складеної податкової накладної складається в загальному порядку.

Враховуючи викладене, у ситуації, описаній у зверненні, в розрахунку коригування, складеному платником до зайво складеної податкової накладної, код причини коригування (103) застосовано вірно, а оскільки показники такої податкової накладної (з урахуванням розрахунку коригування до неї) виведено в нуль, то така податкова накладна подальших коригувань не потребує (у разі дотримання інших вимог ПКУ та Порядку № 1307 для складання, заповнення та реєстрації в ЄРПН розрахунків коригуванні до податкових накладних).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.