Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.02.2020 р. № 629/6/99-00-04-03-03-06/ІПК

Державна податкова служба України на звернення Підприємства щодо сплати земельного податку (далі - Податок), керуючись ст, 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Підприємство поінформувало, що є платником единого податку та власником нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, балансоутримувачем якого є комунальне підприємство.

Підприємство повідомило про відсутність правовстановлгоючих документів на земельну ділянку під таким будинком та запитує про наявність у нього обов’язку зі справляння Податку.

Позиція контролюючих органів щодо виникнення податкових зобов’язань з Податку за земельну ділянку під багатоквартирним будинком викладена в узагальнюючій податковій консультації, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 № 602 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткуванні платою за землю».

Кодекс визначає, що плата за землю справляється у двох формах - Податок із власників та постійних користувачів земельних ділянок (п.п. 14.1.72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), а також орендної плати за надання у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
 

Обов’язок із справляння (яке передбачає декларування та сплату зобов’язань) плати за землю, у тому числі й Податку, настає у власників земельних ділянок та/або землекористувачів з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (п.п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Таким чином, у Підприємства не виникає обов’язок із декларування Податку за земельну ділянку, правовстановлюючі документи на яку у Підприємства відсутні.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства, зокрема в частині невиконання принципу платного використання таких земельних ділянок.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).