Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.02.2020 р. № 644/О/26-15-33-18-12-ІПК

Головне управління ДПС у м. Києві, в порядку ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами і доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло Ваше звернення про надання індивідуальної податкової консультації від ... щодо нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) фізичною особою - підприємцем, яка одночасно є найманим робітником та особою, що здійснює незалежну професійну діяльність, у разі неотримання доходу від господарської та адвокатської діяльності, та в межах компетенції повідомляє.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України від 05.07.2012 № 5076 «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що адвокатською діяльністю визнається незалежна професійна діяльність адвоката зі здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Адвокат, який здійснює свою діяльність індивідуально, є самозайнятою особою (ст. 13 Закону № 5076).

Згідно з пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПКУ незалежна професійна діяльність - це діяльність адвокатів за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Так, фізична особа, яка здійснює незалежну адвокатську діяльність, не може бути підприємцем у межах такої адвокатської діяльності.

Адвокатська діяльність не є підприємницькою і не може здійснюватися фізичною особою — підприємцем.

Разом з тим згідно з нормами Закону № 5076 та ПКУ для фізичної особи, яка провадить незалежну адвокатську діяльність, не передбачено обмежень щодо одночасного здійснення підприємницької (відмінної від адвокатської) діяльності, не забороненої законом, у разі реєстрації такої особи підприємцем.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР "Про оплату праці", та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Згідно з п. 4 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Для фізичних осіб - підприємців - платників єдиного податку базою нарахування є сума, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.

При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. З частини першої ст. 7).

Крім того, відповідно до п. 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 до платників єдиного внеску належать також особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зокрема і адвокатську діяльність.

Згідно з розділом III Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 24.11.2014 № 1162, підтвердженням взяття на облік платником єдиного внеску для зазначеної категорії фізичних осіб є повідомлення за формою № 2-ЄСВ, яке надсилається (вручається) контролюючим органом на підставі заяви за формою № 1-ЄСВ, отриманої від такої особи.

Відповідно до п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 фізичними особами -підприємцями на загальній системі оподаткування та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до частини 3 ст. 7 Закону № 2464 всіма платниками єдиного внеску нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464.

Для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, єдиний внесок встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина 5 ст. 8 Закону № 2464).

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 ст. 9 Закону № 2464 ).

Разом з тим, фізичні особи - підприємці звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина 4 ст. 4 Закону № 2464).

Враховуючи зазначене, якщо фізична особа - підприємець (крім фізичних осіб - підприємців, які є пенсіонерами за віком або особами з інвалідністю та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу) одночасно провадить незалежну професійну діяльність, то вона сплачує єдиний внесок у розмірі 22 відсотки бази нарахування, визначеної ст. 7 Закону № 2464, як фізична особа - підприємець (залежно від обраної системи оподаткування) та як особа, яка провадять незалежну професійну діяльність, у тому числі у разі неотримання доходу від господарської та адвокатської діяльності, незважаючи на наявність трудових відносин.

Водночас повідомляємо, що згідно з п. 52.2 ст. 52 ПКУ, податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.