Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.02.2020 р. № 582/Д/99-00-04-06-03-09/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо оподаткування доходу, отриманого фізичною особою у вигляді щвестиційного прибутку та процентів, нарахованих на облігації внутрішніх державних позик і в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Відносини, які виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, регулює Закон України від 23 лютого 2006 року № 3480-ІV «Про цінні папери та фондовий ринок», відповідно до ст. 10 якого облігації внутрішніх державних позик України - це державні цінні папери, що розміщуються виключно на внутрішньому фондовому ринку і підтверджують зобов'язання України щодо відшкодування пред'явникам цих облігацій їх номінальної вартості з виплатою доходу відповідно до умов розміщення облігацій.

Номінальна вартість облігацій внутрішніх державних позик України може бути визначена в іноземній валюті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 року № 80 «Про випуски облігацій внутрішніх державних позик» затверджено основні умови випуску та порядок розміщення короткострокових державних облігацій, відповідно до яких короткострокові державні облігації реалізуються фізичним та юридичним особам на добровільних засадах за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість.

Дохід за короткостроковою державною облігацією становить різницю між номінальною вартістю, що відшкодовується власнику короткострокової державної облігації під час її погашення, та ціною її придбання.

Разом з тим середньострокові та довгострокові облігації внутрішніх державних позик згідно з основними умовами випуску та порядку їх розміщення мають купони.

Положення про порядок проведення операцій, пов'язаних з розміщенням облігацій внутрішніх державних позик, затверджено постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 248.

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема:

інвестиційний прибуток від операцій з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням курсових різниць (п.п. 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);

сума доходів, отриманих платником податку у вигляді процентів, що нараховані на державні цінні папери, емітовані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п. 165.1.2 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

При цьому проценти - це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

У разі якщо залучення коштів здійснюється шляхом продажу, зокрема облігацій, емітованих позичальником, сума процентів визначається шляхом нарахування їх на номінал такого цінного паперу, виплати фіксованої премії чи виграшу або шляхом визначення різниці між ціною розміщення (продажу) та ціною погашення (зворотного викупу) такого цінного паперу (п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Водночас відповідно до п.п. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу, зокрема, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб, крім доходу, зазначеного у п.п. 165.1.2 та 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Порядок оподаткування процентів визначено п. 170.4 ст. 170 Кодексу, згідно з п.п. 170.4.3 якого оподаткування процентів, нарахованих на користь фізичних осіб з будь-яких інших доходів, ніж ті, що зазначені у п.п. 170.4.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому Кодексом для доходів, що остаточно оподатковуються під час їх нарахування.

Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2 ст. 170 Кодексу, згідно з п.п. 170.2.1. якого облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

 Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу з урахуванням норм підпунктів 170.2.4 - 170.2.6 цього пункту (крім операцій з деривативами).

До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з погашення інвестиційного активу його емітентом, який належав платнику податку (п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу).

Відповідно до п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець.

Податковий агент під час кожного нарахування платнику інвестиційного прибутку нараховує (утримує) податок за ставкою, визначеною ст. 167 Кодексу, та сплачує (перераховує) утриманий податок до бюджету під час кожного нарахування такого доходу, що не звільняє платника податку від подання річної податкової декларації при отриманні ним доходу, зазначеного у цьому пункті.

При цьому, якщо у зв'язку з виконанням або розірванням у період до кінця звітного податкового року договору одночасно не здійснюється поточна виплата коштів, то інвестиційний прибуток, розрахораний податковим агентом, вважається отриманим в останній робочий день строку дії такого договору;

 податок на доходи фізичних осіб та військовий збір розраховується, утримується та перераховується до бюджету податковим агентом не пізніше календарного місяця, наступного за місяцем, на який припадає дата виконання або розірвання договору (п. 2.12 Методики визначення інвестиційного прибутку професійним торговцем цінними паперами при виконанні функцій податкового агента, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2011 № 1484, рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 22.11.2011 № 1689).

Крім того, згідно з п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу при застосуванні платником податку норм п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Кодексу податковий агент -професійний торговець цінними паперами, включаючи банк, з метою визначення объекта оподаткування під час виплати платнику податку доходу за придбані у нього інвестиційні активи враховує документально підтверджені витрати такого платника на придбання цих активів.

Запровадження обов'язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом звітного (податкового) року як на території України, так і за її межами, за винятком випадків, зазначених в п.п. 170.2.8 п. 170.2 ст. 170 Кодексу.

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) передбачено ст. 179 Кодексу.

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб -до 1 травня року, що настає за звітним;

 крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Враховуючи викладене, сума доходів, отриманих платниками податку від операцій з інвестиційними активами (облігаціями внутрішніх державних позик, емітованих Міністерством фінансів України) та у вигляді процентів, що нараховані на такі папери, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.

Водночас сума зазначених доходів є об’єктом оподаткування військовим збором.

При цьому, якщо податковим агентом погашаються облігації, які були придбані фізичною особою у іншої фізичної особи або юридичної особи, то такий дохід (сума погашення облігацій та сума, нарахованих процентів) слід розглядати як дохід, отриманий від операцій з інвестиційними активами з відповідним оподаткуванням військовим збором.

Одночасно слід зазначити, якщо у зв'язку з виконанням або розірванням у період до кінця звітного податкового року договору одночасно не здійснюється поточна виплата коштів, то інвестиційний прибуток, розрахований податковим агентом, вважається отриманим в останній робочий день строку дії такого договору.

Також зауважуємо, що запровадження обов'язку податкового агента для професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, не звільняє Вас як платника податку від обов'язку декларування результатів усіх операцій з купівлі та продажу інвестиційних активів, здійснених протягом 2019 року, тобто податкову декларацію Ви маєте подати до 01 травня 2020 року.

З метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб, кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів (матеріалів), які стосуються порушених питань, договору купівлі-продажу, тощо.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.