Державна податкова служба України розглянула запит фізичної особи-підприємця (далі - Підприємець) про надання податкової консультац ї з питання застосування РРО при здійсненні розрахунку готівковими коштами, платіжними картками через платіжний термінал та у безготівковій формі та в порядку статті 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.
Відповідно до листа Підприємець провадить господарську діяльність у сфері роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно харчовими продуктами і напоями та здійснює розрахунки шляхом приймання від покупців готівкових коштів, платіжних карток через платіжний термінал та у безготівковій формі.
Чи вважається перевищенням доходу в 1 000 000 гривень для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування, що є визначальним для застосування РРО відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ, якщо дохід фізичної особи-підприємця був отриманий у безготівковій формі (шляхом здійснення розрахунків виключно шляхом надходження коштів на розрахунковий рахунок шляхом перерахування з рахунку іншого суб’єкту або в результаті внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок?
Чи зобов’язана фізична особа-підприємець у даному разі застосовувати РРО, якщо подальші розрахунки будуть здійснюватись у готівковій формі?
Чи вважається приймання від покупців платіжних карток через платіжний термінал готівковою формою розрахунків?
Чи вважається перевищенням доходу в 1000000 гривень для фізичних осіб-підприємців на спрощеній системі оподаткування, що є визначальним для застосування РРО відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ, якщо дохід фізичної особи-підприємця був отриманий у змішаній формі (у безготівковій фермі шляхом приймання від покупців платіжних карток через платіжний термінал, а також приймання від покупців готівкових коштів)?
Чи зараховуються розрахунки в безготівковій формі для визначення межі «перевищення доход у в 1000000 гривень» (тобто, якщо наприклад, із 1 200 000 гривень доходу безготівкова частина складає 1000000 гривень)?
Чи зобов’язана фізична особа-підприємець у даному випадку застосовувати РРО, якщо подальші розрахунки будуть здійснюватися у безготівковій формі?
Яким чином буде визначатися кількість порушень у сфері застосування РРО:
незалежно від кількості фактично встановлених порушень під час однієї перевірки будуть застосовуватися фінансові санкції у розмірі 1 гривня?
Чи під час однієї перевірки за перше встановлене порушення буде застосована фінансова санкція у розмірі 1 гривня, а за кожне наступне вчинене порушення, встановлене в ході цієї ж перевірки, у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (послуг)?
Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом України (далі - Кодекс) та Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265).
Відповідно до пункту 296.10 статті 296 Кодексу реєстратори розрахункових операцій (далі - РРО) не застосовуються платниками единого податку:
першої групи;
другої-четвертої груп (фізичні особи-підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень.
У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 000 000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим.
Застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення.
При цьому, зазначеними положеннями Кодексу спосіб отримання доходу не розподіляється на готівковий або безготівковий.
Законом № 265 визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.
Пунктом 6 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення) (наданні послуг) фізичними особами-підприємцями, які відносяться відповідно до Податкового кодексу України до груп платників єдиного податку, що не застосовують РРО.
Також РРО не застосовуються у разі здійснення розрахунків виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку, а також шляхом безпосереднього
внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок).
Отже фізичні особи-підприємці,які обрали спрощену систему оподаткування, при здійсненні розрахункових операцій виключно у безготівковій формі (шляхом перерахування коштів із розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок через установу банку, а також шляхом внесення готівки через касу банку для подальшого перерахування на розрахунковий рахунок) можуть не застосовувати РРО незалежно від виду діяльності та обсягу отриманого доходу.
Тобто,фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, у разі перевищення обсягу доходу у календарному році більше 1000000 гривень (незалежно від виду та способу отримання такого доходу) зобов’язані з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення або перейти виключно на безготівкову форму розрахунків, або розпочати застосування РРО (якщо в подальшому розрахунки будуть здійснюватися готівковими коштами, платіжними картками, платіжними чеками, жетонами тощо).
Зауважимо, що застосування РРО у цьому випадку продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку.
Статтею 17 Закону № 265 встановлена відповідальність суб’єктів господарювання за порушення порядку застосування РРО при проведенні розрахунків із споживачами.
Так, зокрема, у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки фактів порушень до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у розмірі 1 гривня за перше вчинене порушення та 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (послуг) за кожне наступне вчинене порушення.
Оскільки факт порушення встановлюється лише у ході перевірки суб’єкта господарювання, то незалежно від кількості виявлених під час перевірки порушень застосовується фінансова санкція у розмірі 1 гривня, а за порушення, виявлені під час наступних перевірок суб’єкта господарювання протягом календарного року, застосовується фінансова санкція у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (послуг).
Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |