Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.02.2020 р. № 745/6/99-00-07-02-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо застосування податкових пільг з податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій у межах реалізації проекту, що фінансується НАТО, та. керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Відповідно до п.п. 14.1.193 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постійне представництво - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема:

місце управління;

філія;

офіс;

фабрика;

майстерні;

установка або споруда для розвідки природних ресурсів;

шахта, нафтоваїїазова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів;

склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

Господарська діяльність - діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п. 63.3 ст. 63 розділу II Кодексу об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Такі об’єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом Кодексу.

Підпунктом 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 Кодексу передбачено, що постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників, є платниками податку на прибуток з числа нерезидентів.

Відповідно до абзацу першого п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються в загальному порядку.

При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який провадить свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

При цьому об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу (п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу).

У разі якщо нерезидент провадить свою діяльність в Україні та за її межами і при цьому не визначає прибуток від своєї діяльності, що ведеться ним через постійне представництво в Україні, сума прибутку, що підлягає оподаткуванню в
Україні, визначається на підставі складення нерезидентом окремого балансу фінансово-господарської діяльності, погодженого і контролюючим органом за місцезнаходженням постійного представництва, з урахуванням вимог, визначених ст. 39 Кодексу (абзац другий п.л. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

У разі неможливості визначити шляхом прямого підрахування прибуток, отриманий нерезидентами з джерелом його походження з України, оподатковуваний прибуток визначається контролюючим органом як різниця між доходом та витратами, визначеними шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0.7 з урахуванням вимог, визначених ст. 39 Кодексу (абзац третій п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Отже, прибутки нерезидента, який проводить на території України господарську діяльність, оподатковуються податком на прибуток у порядку, встановленому розділом III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Відповідно до п. 30.1 ст. 30 Кодексу податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених п. 30.2 цієї статті Кодексу.

Статтею 3 Кодексу визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування.

При цьому, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Угода між Урядом України та Організацією Північноатлантичного договору про статус Представництва НАТО в Україні від 22.09.2015 (далі - Угода) ратифікована Законом України від 04 лютого 2016 року № 989-VIII.

Представництво НАТО в Україні, керуючись положеннями ст. 24 Угоди, поінформувало Уряд України про проекти, що фінансуються НАТО в рамках Програми «Наука заради миру та безпеки» (перелік наведений у додатку до цього повідомлення англійською мовою).

По відношенню до цих проектів мають застосовуватися правила, передбачені Угодою, зокрема статтями 25 - 26.

Так, відповідно до статей 25,26 Угоди проекти, що фінансуються НАТО, в тому числі їхні активи, доходи та інше майно (яким володіє реципієнт або інша особа від імені реципієнта) звільняються від:

усіх прямих і непрямих податків; разом з тим, ні НАТО, ні реципієнт не будуть претендувати на звільнення від податків і платежів, які пов’язані з оплатою комунальних послуг;

усіх митних та інших зборів і кількісних обмежень на ввезення та вивезення щодо товарів, які ввозяться або вивозяться у зв’язку з або на під тримку проекту, що фінансується НАТО; товари, що ввозяться відповідно до цього звільнення не повинні відчужуватися шляхом їх продажу або дарування в Україні, за виключенням умов, затверджених Урядом України;

усіх митних зборів та інших зборів та/або кількісних обмежень на ввезення та вивезення щодо публікацій, пов’язаних з проектом, що фінансується НАТО.

Реципієнтам дозволяється укладати прямі контракти на придбання товарів, послуг і будівництва з будь-якого джерела всередині і за межами України щодо проекту, що фінансується НАТО.

Такі контракти, товари, послуги і будівництво не підлягають сплаті мит, податків, податку на додану вартість та інших платежів в Україні.

Товари, послуги і будівництво, набуті відповідно до цього положення, не повинні відчужуватися шляхом їх продажу або дарування в Україні, за виключенням умов, затверджених Урядом України.

При цьому, згідно з пп. «е» і «f» ст. 1 Угоди під проектом, що фінансується НАТО розуміється будь-який проект або діяльність, у тому числі, але не обмежуючись, науковою, із залученням громадянського суспільства, технічною допомогою або науково-дослідними проектами, які фінансуються НАТО, чи то в рамках Програми «Наука заради миру і безпеки», трастового фонду або іншим чином, а під поняттям «реципієнт» розуміється будь-яка юридична або фізична особу, розташована або проживаюча в Україні, яка одержує кошти та/або обладнання в рамках проекту, що фінансується НАТО.

Отже, прибутки платників, які отримано в рамках проектів, що фінансується НАТО, звільняються від оподаткування податком на прибуток підприємств.

На сьогодні чинним законодавством не встановлено Процедуру залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги на підставі Угоди, а також реєстрації представництв в Україні, що здійснюють господарські операції в рамках проектів, що фінансуються НАТО.

Документами, що надають право на звільнення від оподаткування таких операцій, може бути будь-який документ, який підтверджує, що нерезидент, який зареєстрував на території України постійне представництво, здійснює господарські операції на території України через таке представництво в рамках проектів, що фінансуються НАТО.

Відповідно до ст. 1 Угоди про співробітництво у сфері підтримки між Кабінетом Міністрів України та Організацією НАТО з підтримки та постачання (ОНПП) від 27.04.20 і 5 (далі - Угода ОНПП) така організація є невід’ємною частиною НАТО, Агентство НАТО з підтримки та Постачання - виконавчий Орган ОНПП та невід’ємна частина ОНПП.

Відповідно до ст. 9 Угоди ОНПП її майно, доходи та інша власність звільняються:

від усіх прямих і непрямих податків;

проте ОНПП не вимагатиме звільнення від сплати будь-яких платежів або податків, що пов'язані з користуванням комунальними послугами;

від усіх митних платежів та інших зборів і кількісних обмежень на імпорт або експорт товарів, які ввозяться або вивозяться ОНПП для свого офіційного користування;

товари, що ввозяться в Україну зі звільненням від оподаткування, не можуть реалізовуватися шляхом продажу або дарування на території України, якщо інше не погоджено з Урядом України;

від усіх митних платежів та інших зборів і кількісних обмежень на імпорт або експорт публікацій ОНПП;

Агентство НАТО з підтримки та Постачання має дозвіл на пряме укладення контрактів щодо придбання товарів, послуг і конструкцій від будь-якого постачальника на території У країни та за її межами.

Такі контракти, товари, послуги і конструкції не підлягають оподаткуванню, у тому числі митному, ПДВ або сплаті інших платежів в Україні.

Товари, послуги і конструкції, які були придбані із застосуванням зазначеного звільнення від оподаткування, не можуть бути відчужені в Україні, у тому числі шляхом продажу або дарування, за винятком на умовах, затверджених Урядом України.

Станом на 10.02.2020 чинними є Довідник № 95/1 податкових пільг, що є втратами доходів бюджету, станом на 01.01.2020 і Довідник № 95/2 інших податкових пільг станом на 01.01.2020 (далі - Довідник № 95/2), які затверджено ДПС.

Згідно з Довідником № 95/2 за пільгами з ПДВ, визначеними в Угоді ОНПП, закріплено код пільги з ПДВ 14060527, за пільгами з ПДВ, визначеними в Угоді НАТО - код пільги з ПДВ 14060528.    

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з пп. «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Під достачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також наданні послуг, що споживаються в процесі вчиненні певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Водночас п. 197.11 ст. 197 Кодексу передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема для операцій з:

постачання товарів та послуг на митній території У країни та ввезення на митну територію України товарів як міжнародної технічної допомоги (далі - МТД), яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезенні на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Порядок отримання права на звільнення від оподаткуванні операцій, що здійснюються у рамках виконання проектів міжнародної технічної допомоги. Такий порядок регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15.02,2002 № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі - Порядок № 153).

Міжнародна технічна допомога - фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються донорами на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України (п.2 Порядку
№153).

Проекти (програми) підлягають обов'язковій державній реєстрації.

Державна реєстрації проектів (програм) є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.

Державна реєстрація проектів (програм) провадиться Секретаріатом Кабінету Міністрів України (пп. 11-13 Порядку № 153).

Платник податку з метою підтвердження права на застосування пільг з ПДВ при здійсненні операцій і постачання товарів, робіт, послуг в рамках проекту міжнародної технічної допомоги зберігає у справі:

копію реєстраційної картки проекту;

копію плану закупівлі;

засвідчену донором або виконавцем копію контракту, укладеного між донором і виконавцем, або його частини.

Відповідно до п. 1 Порядку № 153 на проекти (програми), які фінансуються НАТО відповідно до Угоди НАТО, дія Порядку № 153 не поширюється.

На такі проекти (програми) окремого порядку, аналогічного Порядку № 153, в якому було б передбачено детальний механізм державної їх реєстрації, ведення обліку та контролю за реалізацією таких проектів, що фінансуються НАТО, чинним законодавством не встановлено.

Враховуючи викладене, якщо платник податку здійснює операції з постачання товарів/послуг у рамках проекту згідно з вимогами Угоди ОНПП, то такі операції звільняються від оподаткування ПДВ згідно зі ст. 9 Угоди ОНПП (код пільги з ПДВ 14060527).

Водночас якщо платник здійснює операції з постачання товарів/послуг у рамках проекту, що фінансується НАТО, згідно з вимогами Угоди НАТО, то такі операції підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно зі статями 25 і 26 Угоди НАТО (код пільги з ПДВ 14060528).

Контракти, складені таким платником з субпідрядними організаціями на придбання товарів/ послуг з будь-якого джерела всередині і за межами України щодо проекту, що фінансується НАТО, звільнятимуться від оподаткування ПДВ.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання (ст. 36 Кодексу) та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.