Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.02.2020 р. № 744/ІПК/13-01-04.5-11

Головне управлінні ДПС у Львівській області розглянуло звернення щодо деяких питань оподаткування податком на прибуток у зв’язку з перевищенням доходу 20 млн.грн., і у відповідності до положень етапі 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п.44.2 ст.44 ПКУ).

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 розділу III Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої дільнояті (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних років), визначені відповідно до положень цього розділу.

Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків). визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних років), визначені відповідно до положень цього розділу, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.

Про прийняте рішення платник податку зазначає у податковій звітності з цього податку, що подається за перший рік в такій безперервній сукупності років.

В подальші роки такої сукупності коригування фінансового результату також не застосовуються крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних років).

Якщо у платника, який прийняв рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних років), визначені відповідно до положень цього розділу, в будь-якому наступному році річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує двадцять мільйонів гривень, такий платник визначає об'єст оподаткування починаючи з такого року шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, визначені відповідно до положень цього розділу.

Пунктом 137.4 статті 137 Кодексу визначено, що податковими (Звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік.

При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Згідно з абзацом "в" пункту 137.4 статті 137 Кодексу для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний (податковий) період, не перевищує 20 мільйонів гривень встановлюється річний податковий (звітний) період.

При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (ха вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг),інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Таким чином,якщо дохід підприємства від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) за 2019 рік перевищує 20 мільйонів травень, то об'єкт оподаткування в декларації з податку на прибуток за 2019 рік необхідно визначати шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу, зокрема, і на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до статті 138 Кодексу.

У 2020 році підприємство повинно застосовувати податкові (звітні) періоди: квартал, півріччя, три квартали, рік.

Згідно з п.46.2 ст. 46 Кодексу платник податку на прибуток подає разом з відповідною податковою декларацією квартальну аоо річну фінансову звітність у порядку, передбаченому для подання податкової декларації з урахуванням вимог статті 137 цього Кодексу.    

Фінансова звітність, що складається та подається відповідно до цього пункту платниками податку на прибуток та неприбутковими у підприємствами, установами та організаціями, є додатком до податкової декларації з податку на прибуток (звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації) та її невід’ємною частиною.

Пунктом 2 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 № 419 передбачено, що фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності відповідно до законодавства.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України від 16 липня 1999 року №996-ХІV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” ( далі - Закон №996).

Відповідно до частини 2 статті 12-1 Закону №996 підприємства, що становлять суспільний інтерес, публічні акціонерні товариства, суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.

При цьому частиною третьою статті 12-1 Закону № 996 встановлено, що підприємства, крім тих, що зазначені в частині другій цієї статті, самостійно визначають доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності.

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику, зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Виходячи з вищевикладеного, з питаннями, пов’язаними з переходом платників податку з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку на МСФЗ, необхідно звертатися до Міністерства фінансів України.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.