Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.02.2020 р. № 726/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку визначення податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні операцій з продаж у ваучерів на обслуговування у бізнес-залі аеропорту та, керуючись статтею 51 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податку надає послуги з обслуговування пасажирів у бізнес-залі аеропорту та планує укласти договір з іншим суб’єктом господарювання - резидентом - платником ПДВ (далі - Виконавець), згідно з яким такий Виконавець здійснюватиме продаж пасажирам ваучерів на таке обслуговування.

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Постачання послуг згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ - будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єкті в права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювань я роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникової о рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів га еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПКУ).

Засади комерційного посередництва (агентських відносин) у сфері господарювання регулюються Главою 31 Господарського кодексу України (далі - ГКУ), згідно зі статтею 295 якої комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Комерційним агентом може бути суб'єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво.

Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором (стаття 301 ГКУ).

Отже, зважаючи на те, що Виконавець самостійно не надає пасажирам послуги з обслуговування у бізнес-залі аеропорту, а є лише посередником (агентом), який надає платнику податку (аеропорту) послугу з продажу ваучерів на таке обслуговування, то за операцією з постачання такої послуга Виконавець визначає податкові зобов'язання з ПДВ лише виходячи з вартості наданих ним послуг (винагороди) без врахування вартості таких ваучерів.

Податкові зобов’язання за операціями з надання послуг з обслуговування у бізнес-залі аеропорту визначаються платником податку (аеропортом), який безпосередньо надає такі послуги, виходячи з вартості таких наданих ним послуг, у тому числі якщо ваучери на придбання таких послуг були продані (реалізовані) пасажирам не самостійно платником податку (аеропортом), а Виконавцем (агентом).

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.