X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 24.02.2020 р. № 751/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку складання податкових накладних за операціями з постачання електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії та щодо порядку віднесення до податкового кредиту сум ПДВ за такими податковими накладними і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі — ПКУ), повідомляє.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії визначено Законом України від 13 квітня 2017 року № 2019-VІІІ «Про ринок електричної енергії» (далі — Закон № 2019).

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 статті 1 Закону № 2019 балансуючий ринок електричної енергії — ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії.

Відповідальність за баланс — зобов’язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів (підпункт 12 пункту 1 статті 1 Закону № 2019).

Небаланс електричної енергії — розрахована відповідно до правил ринку для кожного розрахункового періоду різниця між фактичними обсягами відпуску або споживання, імпорту, експорту електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, та обсягами купленої і проданої електричної енергії, зареєстрованими відповідно до правил ринку (підпункт 46 пункту 1 статті 1 Закону № 2019).

Оператор системи передачі — юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (підпункт 55 пункту 1 статті 1 Закону № 2019).

Пунктом 3 статті 3 Закону № 2019 встановлено, що обов'язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.

Порядок врегулювання небалансів електричної енергії встановлено статтею 70 Закону № 2019, згідно з якою усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії.

Купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів.

Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу ХХ ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Правила формування податкових зобов'язань з ПДВ та складання податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної і їх реєстрації в ЄРПН регулюються статтями 187 і 201 розділу V ПКУ та регламентуються Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі — Порядок № 1307).

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

—    дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої — дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

—    дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів — дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг — дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктами 201.1, 201.4 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Згідно з пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2022 року.

Під поняттям «касовий метод» для цілей оподаткування згідно з розділом V ПКУ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункт 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

У разі якщо операції, визначені пунктом 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, мають безперервний або ритмічний характер постачання, платники податку:

— покупцям — платникам податку — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер, з урахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця;

— покупцям — особам, не зареєстрованим платниками податку, — можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведену податкову накладну зарахуванням усієї суми отриманих коштів протягом такого місяця.

Періодичність складання зведених податкових накладних протягом звітного (податкового) періоду на одного контрагента — покупця може бути передбачена у цивільно-правовому договорі з таким покупцем.

Разом з тим, у разі надання інших видів компенсацій вартості товарів (послуг) зведена податкова накладна відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ не складається.

Правила формування податкового кредиту визначено статтею 198 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 розділу V ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 розділу V ПКУ, для покупця товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання таких товарів/послуг.

Враховуючи вищевикладене, та зважаючи на положення Закону № 2019, за операціями з продажу оператором системи передачі стороні, відповідальній за баланс, електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії податкові і зобов'язання з ПДВ таким оператором системи передачі (постачальником) відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ визначаються за касовим методом.

У разі якщо такі операції мають безперервний або ритмічний характер постачання, такий постачальник може складати не пізніше останнього дня місяця, в якому отримано кошти, зведені податкові накладні на платника ПДВ — сторону, відповідальну за баланс (покупця електроенергії), з урахуванням лише усієї суми отриманих від такого покупці коштів протягом такого місяця.

При цьому за операціями з постачання електроенергії з метою врегулювання небалансів, за якими розрахунок буде здійснюватися шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, постачальник складає податкову накладну (не зведену) у загальновстановленому порядку на дату виникнення податкових зобов'язань.

За операцією з придбання електроенергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії платник податку (сторона, відповідальна за баланс) має право включити до складу податкового кредиту суми ПДВ:

— зазначені в зведених податкових накладних (одній чи двох та більше), які складені оператором системи передачі за тими операціями з постачання електричної енергії, розрахунки за якими проводились коштами,

— зазначені у податкових накладних (не зведених), складених за операціями з постачання електричної енергії у загальновстановленому порядку, на дату виникнення податкових зобов'язань, розрахунки за якими здійснюються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Складання єдиної зведеної податкової накладної за операціями з постачання електричної енергії з метою врегулювання небалансів, розрахунки по яких здійснюються як коштами, так і шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, нормами ПКУ не передбачено.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу ІІ ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.