Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.01.2020 р. № 408/6/99-00-07-02-02-06/ІПК

Державна податкова служба України на доповнення до індивідуальної податкової консультації у зв’язку з отриманням позиції Міністерства фінансів України щодо звернення «АТ» (далі - Компанія) щодо відображенні в обліку господарських операцій, пов’язаних з оподаткуванням податком на додану вартість операцій з наданні послуг транспортування природного газу, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Згідно з інформацією зазначеною у запиті, Компанія надає послуги транзиту природного газу транскордонними газопроводами па користь «АТ» згідно контракту ТКГУ.

Законом України від 24.12.2015 № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», який набрав чинності з 01.01.2016, внесені зміни та доповненні до статей 189 та 197 Кодексу згідно яких - послуги транспортування природного газу транскордонними газопроводами оподатковуються подат ком на додану вартість за ставкою 20%.

Компанія також зазначила, що ПДВ, який вона нараховує на контрактну вартість послуг транзиту, сплачується Компанією за рахунок власних коштів і не компенсується покупцем, а тому на думку Компанії є її прямими витратами, пов'язаними з наданням послуг з транзиту, і має бути визнаним у складі витрат.

Щодо впливу визнаних витрат з ПДВ на послуги транзиту природного газу на визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

При цьому Кодекс не встановлює порядок визнання витрат при формуванні собівартості послуг.

Такі витрати визнаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Щодо відображення операцій в бухгалтереькому обліку

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон) питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів, який здійснює керівництво підприємством та несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах.

Зокрема, інформація про затверджений на підприємстві перелік витрат, елементів витрат, що включаються до собівартості продукції (робіт, послуг), відображається в наказі про облікову політику.

На підставі затвердженого переліку витрат здійснюється подальше розкриття відповідної інформації у фінансовій звітності.

Відповідно до ст.9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію та повинні мати обов’язкові реквізити- визначені цим Законом.

Калькуляція собівартості продукції за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки нею не фіксується та чи інша господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції.

Ураховуючи галузеві особливості та з метою дотримання єдиного порядку планування (прогнозування), ведення обліку і калькулювання собівартості транспортування та постачання газу, виробництва продукції (послуг) на підприємствах з експлуатації систем газопостачання і газифікації, що здійснюють виробничу діяльність, наказом Мішіаливенсрго України від 20.10.2006 № 394 затверджені Методичні положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) на підприємствах з газопостачання та газифікації.

Цей документ, крім іншого, визначає, що до складу собівартості може бути включено « Інші витрати, що включаються до собівартості продукції (виконаних робіт, наданих послуг) за економічними елементами», у тому числі податки, збори та інші обов'язкові платежі, передбачені законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради і Кабінету Міністрів України (п. 7.5 Методичних положень).

У пункті 4.50 Концептуальних основ фінансової звітності по МСФО вказано: "Витрати визнаються у звіті про прибктки та збитки на основі безпосереднього зв'язку між понесеними витратами та заробленим доходом від конкретних статей.

Цей процес, що його, як правило, називають відповідністю витрат доходам, передбачає одночасне або комбіноване визнання доходів та витрат, які виникають безпосередньо та разом у резільтаті тих самих операцій або інших подій (наприклад, різні компоненти витрат, що становлять собівартість реалізованої продукції, визнаються одночасно на момент отримання доходу, що виникає в результаті реалізації продукції)."

Таким чином, якщо сума податку на додану вартість, нарахована та сплачена до бюджету виконавцем відповідно до вимог Кодексу, була включена до договірної (контрактної) вартості операцій з транспортування газу та не компенсується замовником на користь виконавця, така сума може бути включена виконавцем до виробничої собівартості робіт (послуг) за цим договором.

Зазначена сума податку на додану вартість буде врахована у визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно при визначенні об'єкту оподаткування податком на прибуток підприємств.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.