Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.02.2020 р. № 703/ФОП26-15-33-18-12-ІПК

Головне управління ДПС у м. Києві, в порядку ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі - ПКУ), розглянуло звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо окремих питань оподаткування та в межах компетенції повідомляє.    

Відповідно до пункту 1 статті 42 Господарського кодексу України і ід 16.01.2003 № 436-ІV (далі - ГКУ) підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Основу правового регулювання відносин транспортного експедирування становлять норми гл. 65 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ), ст. 316 ГКУ, Закони України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 1 липня 2004 року № 1955-IV (далі - Закон 1955), "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ, "Про транзит вантажів" від 20 жовтня 1999 року № 117-ХІV, інші нормативно-правові акти, що видаються відповідно до них, а також міжнародні договори.

Стаття 929 ЦКУ визначає, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до статті 1 Закону 1955 учасниками транспортко-експедиторської діяльності є клієнти, перевізники, експедитори тощо.

Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконаная транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особ і), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору.

Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

Оплата клієнта включає суму, що є оплатою експедитору та суму, яка в подальшому перераховується експедитором для оплати третій особі -перевізнику.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Істотними умовами договору транспортного експедирування є, зокрема, розмір плати експедитору та порядок розрахунків.

 Тобто договір транспортного експедирування чітко розмежовує що є оплатою експедитору, а що є оплатою третій особі - перевізнику.

Підпунктом 5 п. 292.11 ст. 292 ПКУ визначено, що до складу доходу не включаються суми коштів (аванс, передоплата), що повертаються, зокрема платником єдиного податку покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом - заявою про повернення коштів.

Таким чином, фізична особа - підприємець - платник єдиного податку у разі отримання коштів, які забезпечують виконання зобов'язань за договорами, включає такі суми до складу доходу податкового (звітного) періоду у якому вони були отримані.

Відповідно до пп. 1 п. 292.1 ст. 292 ПКУ доходом фізичної особи -підприємця - платника єдиного податку є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/аб з безготівковій);

 матеріальній або нематеріальній формі, визначений п. 292.3 ст. 292 ПКУ.

 При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичної з особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхої і виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого ті нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Згідно з п. 292.4 ст. 292 ПКУ у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Пунктом 292.6 ст. 292 ПКУ визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання і платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів (далі - Книга) шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів (пп 296.1.1 п. 296.1 ст. 296 ПКУ).

 Порядок ведення книги обліку доходів затверджено наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579 із змінами та доповненнями (далі - Порядок № 579) .

Пунктом 5 Порядку № 579 визначено, що записи у Книзі виконуються зі підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли на поточний рахунок платника податку та/або які отримане готівкою, вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

У графах 2-6 Книги щоденно відображається дохід від провадження господарської діяльності, що оподатковується за ставками, встановленими відповідно до п. 293.2 та пп. 2 п. 293.3 ст. 293 ПКУ, із сумарним підсумком ла місяць, квартал, рік, зокрема отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (окремо в готівковій та безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі.

При цьому у графі 2 Книги зазначається отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги, а у графі 3 - сума повернутих кошті в за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати (п. 6 Порядку).

Враховуючи викладене, у день отримання фізичною особою -підприємцем - платником єдиного податку коштів від виконання робіт (послуї) за договорами транспортного експедирування, у Книзі відображається вся сума коштів, яка надійшла на поточний рахунок платника податку та/або яку отримано готівкою, за такими договорами, а у графі 3 Книги - сума оплати експедитором за договором, укладеним з його посередництвом.

Водночас у податковій декларації платник єдиного податку (транспортний експедитор) зазначає суму отриманої винагороди, відповідно до графи 6 Книги.

Щодо питання оформлення первинних документів, то вони оформляються відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з п. 1 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375 зі змінами та доповненнями, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.

Отже, для отримання роз’яснень щодо питань методології бухгалтерського обліку доцільно звернутись до Міністерством фінансів України.

Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальне податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.