Головне управління ДПС у Харківській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянуло запит на отримання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування норм чинного законодавства в частині умов перебування на другій групі платника єдиного податку і в межах компетенції повідомляє що відповідь надається з урахування фактичних обставин, викладених у зверненні.
Відповідно до ст.ст. 42,43 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно зі ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Отже сторонами договору про надайня послуг виступають замовник(послугоотримувач) та виконавець (послугонадавач).
Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 ПКУ).
Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітніс ть в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон №996-ХІV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Під поняттям первинного документа розуміється документ, який містить відомості про господарську операцію (ст. 1 Закону № 996-ХІV).
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій а£о в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити:
назву документа (форми);
дату складання;
назву підприємства, від імені якого складено документ;
зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Акт виконаних робіт (наданих послуг) фіксує факт здійснення господарської операції та у розумінні Закону № 996-ХІV належить до первинних документів, за умови належним чином його оформлення.
Порядок застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звіти зеті регулюється главою 1 розділу XIV ПКУ.
До платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, згідно з п. п. 2 п. 2 ? 1.4 ст. 291 ПКУ належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:
не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;
обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Таким чином, обмеження щодо здійснення діяльності платників єдиного податку другої групи стосується тільки послуг, які надаються не платникам єдиного податку.
Разом з тим, фізичні особи - підприємці платники єдиного податку, які обрали другу групу, можуть здійснювати продаж товарів, юридичним особам на загальній системі оподаткування.
Враховуючи зазначене, якщо фізична особа - підприємець - платник єдиного податку другої групи надає послуги відповідно до договору, яким визначено, що замовником є юридична особа - не платник єдиного податку, яка підписує акт виконаних робіт та оплачує вартість виконаних послуг, то такий підприємець порушує умови, передбачені ПКУ, для другої групи платників єдиного податку.
Звертаємо увагу, п.п.9 п.п.298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПКУ визначено, що платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, у разі здійснення платниками першої або другої групи діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому здійснювалася така діяльність.
При цьому п. п. 5 п. 293.4 ст. 293 ПКУ встановлено, що ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи у розмірі 15 відсотків до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ відповідно.
Разом з тим зазначаємо, що будь-які висновки стосовно податкового обліку конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами перевірки умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.
Статтею 36 ПКУ встановлено, що платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати відповідність проведення ними операцій.
Водночас оцінка правомірності відображення в податковому обліку господарських операцій може бути здійснена лише в межах податкової перевірки у відповідності до вимог ПКУ.
Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |