Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.02.2020 р. № 814/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток підприємств операцій з передачі прав власності на комплекс нежитлових будівель засновнику-юридичнїй особі при ліквідації товариства та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як викладено у зверненні, у зв’язку з ліквідацією ТОВ «Новомиргородський комбінат будматеріалів» (далі - Комбінат) нерухоме майно Комбінату буде передано у власність ФГ, яке є засновником Комбінату.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 48 Закону України від б лютого 2018 року № 2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство припиняється внаслідок передання всього свого майна, всіх прав та обов'язків іншим господарським товариствам - правонаступникам шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або в результаті ліквідації.

Добровільне припинення товариства здійснюється за рішенням загальних зборів учасників у порядку, встановленому цим Законом, з дотриманням вимог, встановлених законодавством.

Інші підстави та порядок припинення товариства встановлюються законом.

Частиною першою пункту 1 статті 110 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) встановлено, що ліквідація юридичної особи може бути за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами.

Порядок ліквідації регламентується статтею ІІІ ЦКУ.

При цьому відповідно до пункту 11 статті ІІІ ЦКУ після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання органам доходів і зборів.

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування встановлено ст. 138 Кодексу, Пунктом 138.1 статті 138 Кодексу визначено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів, визначеної відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування зменшується, зокрема:

на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням положень статті 138 Кодексу, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта;

на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об'єкта невиробничих основних засобів або невиробничих нематеріальних активів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у разі продажу такого об'єкта невиробничих основних засобів або нематеріальних активів, але не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу.

Відповідно до підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Кодексу розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту.

При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу.

Для розрахунку амортизації відповідно до положень цього пункту визначається вартість основних засобів та нематеріальних активів без урахування їх переоцінки (уцінки, дооцінки), проведеної відповідно до положень бухгалтерського обліку.

Відповідно до підпункту 14.1.9 пункту 14.1 статті 14 Кодексу залишкова вартість основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів для цілей розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» - сума залишкової вартості таких засобів та активів, яка визначається як різниця між первісною вартістю і сумою розрахованої амортизації відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.

Отже, податковій амортизації згідно з положеннями підпункту 138.3.1 пункту 138.3 статті 138 Кодексу у підприємства-правонаступника ліквідованого товариства відлягає залишкова вартість переданих йому за ліквідаційним балансом - нежитлових будівель, визначена згідно з вимогами підпункту 14.1.9 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, за умови їх використання в господарській діяльності.

Щодо оподаткування ПДВ

Підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 Кодексу визначено, що об’єктом оподаткування ПДВ є операції з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користуванні лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з пунктом 188,1 статті 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Враховуючи викладене, операція платника податку з передачі необоротних активів, є об’єктом оподаткування ПДВ, база оподаткування за такою операцією визначається за загальним правилом - виходячи з їх договірної вартості але не нижче балансової (залишкової) вартості.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

Разом з цим слід зазначити, що обов’язки нарахування податку, визначення податкових зобов’язань та сплат и ПДВ до бюджету, застосування
податкових пільг, а також право складання податкових накладних має виключно особа» зареєстрована як платник ПДВ.

Відповідно до інформаційних баз даних ДПС Комбінат не є платником ПДВ, отже не здійснює нарахування податкових зобов’язань при здійсненні зазначеної у зверненні операції (при умові, що на дату здійснення такої операції Комбінат не буде зареєстрований платником ПДВ).

У разі, якщо загальна сума від здійснення операції з постачання товарів (нерухомого майна), що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V Кодексу, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ), то така особа згідно з вимогами Кодексу повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням заяву платника ПДВ за формою № 1-ПДВ і, відповідно, зареєструватись як платник ПДВ в обов'язковому порядку.

До загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг для цілей реєстрації особи як платника ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ. При цьому обсяг операцій, що не с об'єктом оподаткування ПДВ.

При обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг не включається.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.