Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЧЕРНІГІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.02.2020 р. № 804/ІПК/25-01-33-02-09

Головне управління ДПС у Чернігівській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами і доповненнями (далі — Кодекс), розглянула звернення від … щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб та військовим збором суми немайнової (моральної) шкоди, яка виплачується за рішенням суду, та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у зверненні.
Статтею 1291 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Водночас ст. 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом, відповідно до п. 5.3 ст. 5 якого терміни, що застосовуються у Кодексу і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Відшкодування шкоди встановлено системою норм права Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ), а саме главою 3 «Захист цивільних прав та інтересів» та главою 82 «Відшкодування шкоди».

Так, згідно зі ст. 23 ЦКУ моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом ІV Кодексу, відповідно до п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є, зокрема, фізична особа — резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено вичерпний перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Згідно з пп. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом ІV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковується за нульової ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164 Кодексу).

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (маральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю (пп. «а» пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2—167.5 ст. 167 Кодексу).

Також доходи, визначені ст. 163 Кодексу, є об’єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відсотка об'єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Згідно із пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, поняття якого визначено пп. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, що нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку на доходи фізичних осіб 18 відсотків, визначену ст. 167 Кодексу, і ставку військового збору 1,5 відсотка, встановлену пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу.

Враховуючи викладене, дохід у вигляді суми грошового відшкодування немайнової (моральної) шкоди включається товариством, як податковим агентом, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на підставі пп. 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, крім випадків, визначених цим підпунктом, та оподатковуються податком на доходи фізичних осіб та військовим збором на загальних підставах.

При цьому юридична особа має виконати усі функції податкового агента, визначені Кодексом.

Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов’язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду (пп. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу).

Порядок заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (далі — податковий розрахунок) затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4 (далі — Порядок).

Пунктом 1.2 розділу І Порядку встановлено, що податковий розрахунок — документ, який свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків — фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відображення показників у податковому розрахунку здійснюється на підставі відповідних первинних документів та бухгалтерського обліку підприємства за звітний податковий період.

Згідно з п. 3.2 та п. 3.3 Порядку у графі 3а «Сума нарахованого доходу» відображається (за звітний квартал) дохід, який нарахований фізичній особі відповідно до ознаки доходу згідно з довідником ознак доходів, наведеним у додатку до Порядку, у графі 3 «Сума виплаченого доходу» відображається сума фактично виплаченого доходу платнику податку податковим агентом.

Тобто, Порядком передбачено відображення у податковому розрахунку сум доходів фактично нарахованих та виплачених платнику податку у відповідному періоді.

Коригування поданого і прийнятого податкових розрахунків проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені контролюючим органом (п. 4.1 розділу ІV Порядку).
Роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування податкової соціальної пільги (пп. 169. 4.3 п. 169.4 ст. 169 Кодексу).

Результат перерахунку, зокрема по нарахованому (виплаченому) доходу, податку на доходи фізичних осіб, військовому збору, відображається в податковому розрахунку того періоду, в якому було проведено такий перерахунок.

Зауважуємо, що з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб, кожен конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахування документів (матеріалів), які стосуються порушених питань.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.