Головне управління ДПС у Чернігівській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ, зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), ш звернення Підприємства щодо надання роз’яснення про порядок застосування норіу податкового законодавства, повідомляє.
Підприємство поінформувало, що є платником єдиного податку четвертої групи і має намір здійснити операцію зі збільшення статутного капіталу на суму меншу, ніж вартість здійсненого внеску у вигляді права вимоги.
При цьому підприємство зацікавлене у з’ясуванні наступних питань:
чи буде визнаватися доходом Товариства різницямі, вартістю додаткового внеску до статутного капіталу у вигляді права вимоги (де Товариства) та номінальною вартістю частки в статутному капіталі Товариства, якщо таке різниця зараховується в додатковий капітал Товариства;
чи буде об’єктом оподаткування єдиного податку четвертої групи та ПДВ вартість додаткових внесків учасників та/абс третіх осіб до статутного капіталу Товариства у вигляді права вимоги (до Товариства);
чи виникнуть у Товариства податкові зобов’язання з єдиного податку та ПДВ у зв’язку з припиненням зобов’язань за правами вимоги відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України;
чи буде об’єктом оподаткування єдиного податку четвертої групи різниця між вартістю додаткового внеску до статутного капіталу Товариства у вигляді права вимоги (до Товариства) та номінальною вартістю частки в статутному капіталі Товариства, якщо така різниця зараховується в додатковий капітал Товариства;
чи впливатиме на розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва внесок до Товариства у формі права вимоги у частині різниці між вартістю внеску у вигляді права вимоги (до Товариства) та номінальною вартістю частки в статутному капіталі Товариства, якщо така різниця зараховується в додатковий капітал Товариства;
чи впливатиме на розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва припинення зобов’язань за правами вимоги відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України?
Перелік доходів, що включаються до доходу сільськогосподарського товаровиробника, отриманого від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, визначений п.п. 298.8.3 п. 298.8 ст. 298 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 292 прим. 1.1 ст. 292 прим. 1 Кодексу об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.
Відповідно до п.п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 Кодексу сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року, зокрема, розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Форма розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва затверджені наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.12.2011 № 772 «Про затвердження Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва» зі змінами та доповненнями.
Джерелом інформації при складанні Розрахунку частки сільськогосподарського товаровиробництва є дані бухгалтерського обліку.
Відображення операцій в бухгалтерському обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зі змінами та доповненнями, або якщо підприємство веде облік за спрощеною формою - відповідно до Спрощеного Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 № 186, зі змінами та доповненнями.
Згідно з п.п. 19-1. 1.28 п. 19-1.1 ст. 19-1 Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Отже, з питань віднесення у бухгалтерському обліку до складу доходу Товариства різниці між вартістю додаткового внеску до статутного капіталу у вигляді права вимоги (до Товариства) та номінальною вартістю частки в статутному капіталі Товариства, якщо така різниця зараховується в додатковий капітал Товариства, слід звернутися до Міністерства фінансів України.
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).
Водночас відповідно до підпунктів 196.1.1 і 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з:
випуску (емісії), розміщення у будь-які форми управління та продажу (погашення, викупу) за кошти цінних паперів, що випущені в обіг (емітовані) суб'єктами підприємницької діяльності, Національним банком України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формзвання та реалізує державну фінансову політику, органами місцевого самоврядування відповідно до закону, включаючи інвестиційні та іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю, деривативи, а також корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; обміну зазначених цінних паперів та корпоративних прав, виражених в інших, ніж цінні папери, формах, на інші цінні папери, корпоративні права, виражені в інших, ніж цінні папери, формах; розрахунково-клірингової, реєстраторської та депозитарної діяльності на ринку цінних паперів, а також діяльності з управління активами (у тому числі пенсійними активами, фондами банківського управління), відповідно до зако ну та інших видів професійної діяльності на фондовому ринку, які підлягають ліцензуванню відповідно до закону;
відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.
Враховуючи викладене, операція із внесення додаткових внесків учасників та/або третіх осіб до статутного капіталу у вигляді права вимоги, яка здійснюється у межах чинного господарського і цивільного законодавства, не є об’єктом оподаткування ПДВ та не приводить до виникнення податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з припиненням зобов’язань за правами вимоги.
Згідно п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |