Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ТЕРНОПІЛЬСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.03.2020 р. № 873/19-00-32-02/ІПК

Головне управління ДПС у Тернопільській області розглянуло звернення щодо отримання ліцензії на зберігання пального та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ повідомляє.

У зверненні платника порушуються наступні питання:

— Чи маю я право, як фізична особа — суб’єкт господарювання, зберігати пальне для власного споживання і використовувати при цьому паливоналивну колонку з дозуючим пристроєм, отримавши ліцензію на зберігання пального?

— Чи маю я право зберігати паливоналивну колонку за місцем здійснення своєї господарської діяльності?

Відповідно до ст. 15 Закону України від 19.12.1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі — Закон), зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії. Ліцензії на право зберігання пального видаються терміном на п’ять років.

Статтею 1 Закону визначено, що зберігання пального —діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик. Місце зберігання пального — місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Для отримання ліцензії на право зберігання пального разом із заявою додаткового подають завірені заявником копії таких документів:

—    документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;

—    акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці зберігання пального, необхідних для зберігання пального;

—    дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають.

Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального.

Враховуючи вищевикладене, обмежень щодо зберігання пального для власного споживання на підставі ліцензії на зберігання пального та зберігання/використання при цьому паливоналивної колонки з дозуючим пристроєм Законом не встановлено.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.