Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.03.2020 р. № 895/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо виникнення податкових наслідків з оподаткування ПДВ при укладенні договору про відступлення права вимоги за поставлену та не оплачену електроенергію, а також при укладенні договору поруки та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у зв’язку з припиненням попередь ім постачальником (далі - Постачальник 1) постачання електроенергії побутов їм споживачам функції з постачання електроенергії перейшли до платника податку (далі - Постачальник 2).

В результаті зазначених змін у Постачальника 1 залишилась дебіторська заборгованість споживачів за поставлену їм та не оплачену електроенергію.

Підприємства планують укласти договір про відступлення права вимоги Постачальником 1 за поставлену споживачам та не оплачену електроенергію до Постачальника 2 в обмін на грошові кошти.

Крім того, планується укладення договору поруки, за яким Постачальник 2 є поручителем та бере на себе відповідальність перед Постачальником 1 за виконання боржниками (споживачами) своїх зобов’язань з оплати поставленої їм електроенергії.

Постачальники 1 і 2 застосовують касовий метод податкового обліку ПДВ.

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Правила заміни кредитора визначено статтями 512-519 ЦКУ.

Кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих пргв, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і збори, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V га підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПБУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з відступлення права вимоги, переведення боргу, торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговим я зобов'язаннями (вимогами), за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому чисті компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.

При цьому під відступленням права вимоги розуміється операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитор у з попередньою або наступною компенсацією вартості такого борг у кредитору або без такої компенсації (підпункт 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктом 189.4 статті 189 ПКУ базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії (консигнації), поруки, довірчого управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається буді яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлень я митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно з пунктом 44 підрозділу 2 розділу XX ПКУ тимчасово, до 1 січня 2022 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, надають послуги з централізованого водопостачання га водовідведення, визначають дату виникнення податкових зобов'язань га податкового кредиту за касовим методом.

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 розділу V ПКУ, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 січня 2022 року.

Під поняттям «касовий метод» з метою оподаткування ПДВ розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших виді з компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) нин товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредит / визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг) (підпункт 14.1.266 пункт 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Щодо питання 1

Операція з відступлення права вимоги до споживачів за поставлену та не оплачену електроенергію від Постачальника 1 до Постачальника 2 не об’єктом оподаткування ПДВ, а тому за такою операцією у Постачальників 1 і 2 податкові зобов'язання з ПДВ не виникають.

В той же час при постачанні електроенергії споживачам, оплата за яку не була проведена, Постачальником 1 податкові зобов’язання з ПДВ не визначалися у зв’язку із застосуванням касового методу податкового обліки ПДВ.

Укладення договору про відступлення права вимоги для Постачальника 1 є підставою для списання дебіторської заборгованості, сформованої за поставленою електроенергією.

На дату списання такої заборгованості на підставі договору про відступлення права вимоги, що є іншим видом компенсації вартості поставлених товарів, у Постачальника 1 виникають податкові зобов'язання з ПДВ за операціями з постачанні електроенергії.

Щодо питання 2

Постачальник 2 на дату отримання від споживачів (боржників) коштів за поставлену Постачальником 1 електроенергію податкові зобов’язання з ПДВ не нараховує та податкову накладну не складає, оскільки фактичної операції з постачання електроенергії Постачальником 2 споживачам не здійснювалося.

Щодо питання З

Стосовно питання щодо податкових наслідків з ПДВ при здійсненні операцій в межах договору поруки слід зазначити, що надання чіткої відповіді на зазначене питання можливе лише після отримання повної та достовірної інформації щодо суті здійснюваних платником податку операцій, зокрема, конкретних умов, які містяться у такому договорі поруки (хто, кому і коли перераховує кошти в межах такого договору), а також щодо того, укладаються договори поруки та відступлення права вимоги, про які йдеться у зверненні, стосовно заборгованості одних і тих же споживачів, чи предметом таких договорів є заборгованість різних споживачів.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.