Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.03.2020 р. № 891/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з реекспорту обладнання ввезеного на митну територію України в митному режимі тимчасового ввезення та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі -Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, товариство орендує у нерезидента залізничні вагони, які ввезені до України в митному режимі тимчасового ввезення.

 Після закінчення терміну договору оренди залізничних вагонів, вагони повертаються нерезиденту в режимі реекспорту.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з пунктом 206.7 статті 206 Кодексу до операцій із ввезення товарів на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення застосовується умовне повне звільнення від оподаткування або умовне часткове звільнення від оподаткування за умови дотримання вимог та обмежень, встановлених главою 18 Митного кодексу України (далі - МКУ).

Відповідно до статті 103 МКУ, тимчасове ввезення - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари, транспортні засоби комерційного призначення ввозяться для конкретних цілей на митну територію України з умовним повним або частковим звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реекспорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Для поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення особа, відповідальна за дотримання митного режиму, повинна, зокрема, сплатити митні платежі відповідно до статті 106 МКУ або забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X МКУ.

При цьому у разі тимчасового ввезення товарів з умовним частковим звільненням від оподаткування митними платежами за кожний повний або неповний календарний місяць заявленого строку перебування на митній території України сплачується 3 відсотки суми митних платежів, яка підлягала б сплаті у разі випуску цих товарів у вільний обіг на митній території України, розрахованої на дату поміщення їх у митний режим тимчасового ввезення (частина друга статті 106 МКУ).

Строк тимчасового ввезення товарів встановлюється органом доходів і зборів у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів у митний режим тимчасового ввезення.

Митний режим тимчасового ввезення завершується, зокрема, шляхом реекспорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або шляхом поміщення їх в інший митний режим, що допускається МКУ (частина перша статті 112 МКУ).

Сплачені суми ПДВ включаються платником до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому було сплачено податок (підпункт 206.7.2 пункту 206.7 статті 206 Кодексу).

В свою чергу, відповідно до частини шостої статті 106 МКУ сума митних платежів, сплачена на підставі умовного часткового звільнення від оподаткування митними платежами, поверненню не підлягає.

Щодо нарахування ПДВ по операціях з реекспорту товарів, які були раніше ввезені на митну територію України у митному режимі тимчасового ввезення, слід врахувати наступне.

Згідно з підпунктом «б» пункту 198.5 статті 198 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни (далі -ЄРПН), встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкої у накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (дія товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 Кодексу).

Операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту (за винятком операцій з вивезення відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 МКУ) підлягають звільненню від оподаткування ПДВ.

 Платник податку за товарами, що вивозяться у митному режимі реекспорту, у податковому періоді, на який припадає таке вивезення, повинен здійснити нарахування ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ у розмірі сум ПДВ, що були включені платником до складу податкового кредиту та сплачені до бюджету по операції з тимчасового ввезення такого товару.

Отже, платник податку за операцією з вивезення товарів в митному режимі реекспорту відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу на дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ зобов'язаний скласти в електронні й формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати в ЄРПН у встановлений Кодексом термін дві податкові накладні:

одну - на дату фактичного вивезення товарів за межі України, зафіксовану в митній декларації.

 У верхній лівій частині в рядку «Залишається у продавця (тип причини)» експортер ставить помітку «X» та зазначає тип причини «07» («Експортні постачання»).

 У графі «Отримувач (покупець) » зазначається найменування нерезидента та через кому - країна, в якій зареєстрований отримувач товару, а у рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» проставляється умовний ІПН «300000000000»;

другу - не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду на загальну суму сплаченого (нарахованого) податку під час тимчасового ввезення товарів.

 В графі «Зведена податкова накладна» робиться помітка «X», у графі «Отримувач (покупець)» платник податку зазначає власне найменування (П. І. Б.), у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «600000000000», а у верхній лівій частині зазначається відповідний тип причини «09» - «Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість».

Слід зазначити, що статтею 36 Кодексу встановлено, що платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати відповідність проведення ними операцій.

Разом з тим повідомляємо, що відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.