Головне управління ДПС у Кіровоградській області, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянувши запит Товариства про надання індивідуальної податкової консультації, повідомляє.
У зверненні Товариство повідомило, що воно залучає транспортні засоби підрядників до робіт з транспортування добрив, посівного матеріалу від інших юридичних осіб на власні об’єкти підприємства.
Крім того врожай з власних об’єктів підприємства (полів, токів, складів тощо) транспортується підрядниками до об’єктів інших юридичних осіб.
Наше підприємство має практику надання сільськогосподарських послуг своєю технікою іншим сільгосппідприємствам.
На нашому підприємстві є практика використання власних бензовозів у виробничій діяльності, а саме завантаження на оптовій базі, перевезення та заправка пальним власної техніки на полях та інших об'єктах підприємства згідно до існуючої виробничої програми.
Товариство цікавить наступні питання:
1) Чи є власним споживанням, операції з заправлення пальним підприємства-замовника робіт за договором підряду, техніки підрядника, яка займається транспортуванням врожаю з поля, складу підприємства-замовника робіт (власника пального) в кінцевий пункт доставки, який не є власністю підприємства?
2) Чи є власним споживанням, операції з заправлення пальним пальним підприємства-замовника робіт за договором підряду, техніки підрядника, яка виконує роботу з транспортування добрив, посівного матеріалу, тощо з пункту навантаження, який не є власністю підприємства, до власних земель, чи то на поле або склад підприємства-замовника робіт(власника пального)?
3) Чи можемо ми і надалі співпрацювати зі сторонніми с/г підприємствами, надавати їм сільськогосподарські послуги, використовуючи наше власне пальне, чи буде це трактуватись, як власне споживання пального, адже у нашого підприємства є такий вид діяльності - надання сільгосппослуг?
4) Чи правильно ми розуміємо, що бензовоз, це не територія, а транспортний засіб, який використовується для переміщення пального і його подальшої заправки у власну техніку і відповідно не потребує ліцензії на зберігання пального?
Підпунктом 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, зокрема, що не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України при використанні пального суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу/акцизного складу пересувного, що передано (відпущено, відвантажено) платником акцизного податку таким суб’єктам господарювання виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки.
До власного споживання також відносяться операції із заправлення пальним за договорами підряду при одночасному виконанні таких умов:
а) замовники за договорами підряду не здійснюють реалізацію пального іншим особам, крім реалізації бензолу поза межами митної території України в митному режимі експорту;
б) заправлення здійснюється в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, які:
- призначені для виконання робіт на землях сільськогосподарського або лісового призначення, на землях, наданих гірничим підприємствам для видобування корисних копалин та розробки родовищ корисних копалин, а також для виконання робіт з будівництва доріг;
- належать іншим особам;
- виконують роботи протягом строку дії договору підряду виключно на зазначених у цьому пункті землях, що перебувають у власності або користуванні замовника;
в) транспортні засоби, що здійснюють заправлення в паливний бак машин, механізмів, техніки та обладнання для агропромислового комплексу, у паливний бак транспортних засобів спеціального призначення або в паливний бак спеціального обладнання чи пристрою, зазначені в п.п. «б» п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з такого транспортного засобу.
Таким чином при виконанні вищевказаних умов, операції з заправлення пальним підприємства-замовника робіт за договором підряду, техніки підрядника, яка займається транспортуванням врожаю з поля, складу підприємства-замовника робіт (власника пального) в кінцевий пункт доставки, який не є власністю підприємства та операції з заправлення пальним підприємства-замовника робіт за договором підряду, техніки підрядника, яка виконує роботу з транспортування добрив, посівного матеріалу, тощо з пункту навантаження, який не є власністю підприємства, до власних земель, чи то на поле або склад підприємства-замовника робіт(власника пального) вважатимуться власним споживанням пального.
Відповідно до п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.
Виходячи із вищевказаного визначення, надання сільськогосподарських послуг своєю технікою іншим сільгосппідприємствам, з використанням власного пального не вважається реалізацією пального, а є власним споживанням пального при виконанні сільськогосподарських послуг.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481), місце зберігання пального визначено як місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Зберігання пального - це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Порядок видачі, призупинення, анулювання ліцензій на право зберігання пального встановлено статтею 15 Закону № 481.
Зокрема, передбачено, що зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання всіх форм власності за наявності ліцензії.
Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на право зберігання пального на кожне місце зберігання пального.
Тобто, у разі здійснення суб’єктами господарювання всіх форм власності діяльності із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик на території (місці), де розташовані споруди та/або обладнання,та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування, такому суб’єкту господарювання необхідно буде отримувати ліцензію на право зберігання пального, крім випадків передбачених Законом №481 коли така ліцензія не отримується.
Враховуючи викладене вище та той факт, що пальне придбавається та заливається до пересувної ємності (бензовозу), то таке зберігання пального не потребує отримання ліцензії на право зберігання пального, оскільки транспортний засіб не є нерухомим майном та не має чіткої прив’язки до місця (території) згідно із Законом № 481.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |