Головне управління ДПС у Чернігівській області, керуючись статтею 52 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), розглянуло Ваш щодо необхідності отримання ліцензії на зберігання пального у цистерні бензовозу, якщо даний транспортний засіб здійснює тільки переміщення пального до полів для заправки техніки, а не й ого зберігання та в межах компетенції повідомляє.
Відповідно до вимог ст.1 Закону України від від 19.12.1995 року №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробіи та пального» (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №481) місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.
Зберігання пального це діяльність із зберігання пального (власного ібо отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічиих характеристик.
Враховуючи вимоги ст.15 Закону №481 зберігання пальнзго здійснюються суб'єктами господарювання всіх форм власності за наявне юті ліцензії.
Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноважені ми Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п'ять років.
Суб'єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.
Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються:
- підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
- підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву;
- суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробнию-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі.
Враховуючи вище викладене, Законом №481 встановлено вичерпний перелік умов за яких підприємства , установи та організації не отримують ліцензію на право зберігання пального на місця зберігання пального, інших виключень Законом № 481 не пердбачено.
Тобто суб’єкту господарювання, який використовує транспортний засіб - паливозаправник (бензовоз) з метою доставки та зберігання пального, необхідно отримати ліцензію на зберігання пального на місце (територію, де знаходиться паливозаправник (бензовоз), як ємність, що використовується для зберігання пального відповідно до вимог Закону № 481.
Ліцензія видається за заявою суб'єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.
Річна плата за ліцензії на право зберігання пального встановлена у розмірі 780 гривень.
У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб'єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).
Крім того, для отримання ліцензії на право оптової або роздріі шої торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів:
- документи, що підтверджують право власності або право користуванні земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату по да шя заяви та/або на дату введення такого об'єкта в експлуатацію, будь-як эго цільового призначення;
- акт вводу в експлуатацію об'єкта або акт готовності об'єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об'єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об'єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;
- дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Суб'єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають.
Такі суб'єкти господарювання у заяві зазначають про використає ня пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження.
Одночасно з цим повідомляємо - якщо пальне використовується на власне споживання суб'єктом господарювання, який не є платником податку - розпорядником акцизного складу, то бензовоз, який знаходиться у власності такого суб'єкта, або на умовах лізингу чи оренди, та використовується для заправки власної техніки або для зберігання пального для власного споживані їя, не є акцизним складом пересувним у розумінні пп. 14.1.6 1 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
При цьому, відповідно до пп. 230.1.5 п. 230 ст. 213 Кодексу, транспортні засоби, що використовуються суб'єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживаннл чи промислової переробки, повинні обліковуватися в Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етиловий.
Включення/виключення транспортних засобів до/з Переліку транспортних засобів, що переміщують пальне або спирт етило зий, здійснюється на підставі зокрема але не виключно, заявок на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, із зазначенням періоду переміщення такого пального або спирту етилового, або на підставі митних декларацій при переміщенні пального або спирту етилового митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом "а" пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України.
Такі заявки подаються суб'єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизних складів, до переміщення митною територією України у транспортних засобах, які не є акцизними складами пересувними, власього пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Форма заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувнг ми, затверджена Наказом № 188.
Такі заявки у формі електронних документів надсилаються центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не зазначені, зокрема але не виключно, у заявках на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними, які надіслані центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, забороняється.
Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2025 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |