Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.03.2020 р. № 1020/ФОП/26-15-33-18-12-ІПК

Головне управління ДПС у м. Києві відповідно до статті 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-ІV зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс) розглянуло звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо окремих питань застосування спрощеної системи оподаткування фізичною особою - платником єдиного податку другої групи при здійсненні операцій з продажу товарів через мережу Інтернет та в межа, і компетенції повідомляє.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку регулюються главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до статті 291 Кодексу спрощена система оподаткування, обліку та звітності - це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 Кодексу.

Підпунктом 291.4.2 пункту 291.4 статті 291 Кодексу визначено, що до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи - підприємці, Які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають ї ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу но перевищує 1500000 гривень

Пунктом 291.5 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійсненні яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Відповідно до підпункту 1 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 статті 292 Кодексу.

При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.    

Платники єдиного податку першої - третьої групи повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій формі) (пункт 291.6 статті 291 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій
формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передач і безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (пункт 292.6 статті 292 Кодексу).

Відповідно до пункту 296.1 статті 296 Кодексу платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.
- 296.1.3 пункту 296.1 статті 296 Кодексу.

Так, платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть Книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумкам робочого дня, відображення отриманих доходів (підпункт 296.1. пункту 296.1 статті 296 Кодексу).

Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 579 (далі - Порядок № 579).

Відповідно до вимог пункту 5 та пункту 6 Порядку № 579 записи в книзі обліку доходів виконуються за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, зокрема про кошти, які надійшли, на поточний рахунок платника податку та/або які отримано готівкою (окремо в готівковій та безготівковій формі).

Таким чином, у разі здійснення фізичною особою - платником єдиного податку продажу товарів, зокрема через мережу Інтернет, доходом такого платника єдиного податку вважається вся вартість реалізованого товару (робіт, послуг) з врахуванням комісії (сум винагороди за переказ коштів), що утримується фінансовою установою. При цьому датою отримання доходу вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок фізичної особи - підприємця або отримання готівки в касу.

У разі отримання доходу в готівковій та безготівковій формі запис в книзі обліку доходів здійснюється окремими рядками за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід.

Щодо визначення чи є розрахунки за товар, куплений через мережу Інтернет у фізичної особи - платника єдиного податку, безготівковими, якщо покупці будуть вносити гроші за товар через небанківську фінансову установу, повідомляємо наступне.    1

Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VІІІ "Про електронну комерцію" зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчиненні і електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційнп. систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції

Так, підпунктом 14 пункту 1 статті 3 Закону № 675 встановлено, що реалізація товару дистанційним способом - це укладення електронного договору на підставі ознайомлення покупця з описом товару, наданим продавцем у порядку, визначеному Законом № 675, шляхом забезпечення доступу до каталогів, проспектів, буклетів, фотографій тощо з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, телевізійним, поштовим, радіозв'язком або в інший спосіб, що виключає можливість безпосереднього ознайомлення покупця з товаром або із зразками товару під час укладення такого договору.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.

Загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків п Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межа; України визначено Законом України від 05 квітня 2001 року № 2346-ІІІ "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 2346).

Для проведення переказу можуть використовуватися кошти як у готівковій (формі грошових знаків), так і в безготівковій формі (формі записів на рахунка); у банках). Види безготівкових розрахунків визначаються законами та прийнятими на їх основі нормативно-правовими актами Національного банку України (пункт 4.1 статті 4 Закону № 2346).

Також, відповідно до пункту 6 та пункту 7 статті 7 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-ХІV "Про Національний банк України" зі змінами та доповненнями Національний банк України, зокрема, регулює діяльність платіжних систем та систем розрахунків в Україні, визначає порядок і форми; платежів, у тому числі між банками, та визначає напрями розвитку сучасний електронних банківських технологій, створює та забезпечує безперервне, надійне та ефективне функціонування, розвиток створених ним платіжних та облікових систем, контролює створення платіжних інструментів, систем автоматизації банківської діяльності та засобів захисту банківської інформації.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 визначено, що безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів.

Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Отже, фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку при здійсненні продажу товару через мережу Інтернет можуть здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій формі).

При цьому, визначення чи є розрахунки безготівковими знаходиться у правовому полі Національного банку України.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.