Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.03.2020 р. № 1004/10/15-32-05-07-05

Головне управління ДПС в Одеській області, в порядку ст.12 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), розглянуто в межах своєї компетенції Ваш запит на отримання індивідуальної податкової консультації від ...року №..., з питання можливості використання реєстратора розрахунковіх операцій при продажу товарів (наданні послуг) із зазначенням в чеку назви господарської одиниці лише «автомайстерня»?

Правові засади застосування реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадської о харчування та послуг" (далі - Закон № 265), дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі.

Процедури реєстрації реєстратора розрахункових операцій визначені Порядком реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за № 918/29048, із змінами та доповненнями (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку, господарська одиниця - стаціонарний або пересувний об'єкт, у тому числі транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.

Згідно зі статтею 2 розділу І Закону №265, розрахункова операція -приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видач а готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідної з розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно зі ст. 2 Закону №265 місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно зі статтею 2 Закону №265 розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Форма та обов'язкові реквізити фіскального касового чеку встановлені Положенням про форму та зміст розрахункових документів, що затверджено наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2016 р. за № 220/28350 (далі - Положення).

Так, у відповідності до Положення касовий чек повинен містити певні обов'язкові реквізити, зокрема, найменування господарської одиниці.

Положенням також визначено, що найменування господарської одиниці - найменування, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею, договорі оренди.

Таким чином, найменування господарської одиниці є обов'язковий реквізитом фіскального касового чеку та повинне відповідати найменуванню, яке зазначене в документі на право власності або користування господарською одиницею.

Зазначаємо, що відповідальність за нероздрукування відповідною розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, визначена пунктом 1 статті 17 Закону №265.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.