Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.03.2020 р. № 1017/6/99-00-05-05-01-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визнання операції з відступлення права вимоги контрольованою та її відображення у звіті про контрольовані операції та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як вбачається із запиту, Товариство уклало договір відступлення права вимоги (цесії).

 За цим договором первісний кредитор (Товариство) відступає свої права вимоги заборгованості боржника (резидента України) нерезиденту, який є пов’язаною особою з таким Товариством.

При цьому, первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договорами зворотної безвідсоткової фінансової допомоги.

У подальшому новоутворена заборгованість відповідно до договору відступлення права вимоги між Товариством та пов’язаною особою, що є резидентом Республіки Кіпр, була погашена шляхом зарахування зустрічних однорідних грошових вимог.

Відповідно п.п. 14.1.255 п. 14.1 ст. 14 Кодексу відступлення права вимоги -операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Відповідно до статей 512 та 513 Цивільного кодексу України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

 Правочин щодо заміни кредитора у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання, право вимоги за яким передається новому кредитору.

Згідно із ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996) господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до частин першої та п’ятої статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи;

господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Водночас, необхідно враховувати принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які визначені ст. 4 Закону № 996. Одним із таких принципів є превалювання сутності над формою, зокрема, операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Відповідно до п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів  або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Слід зазначити, що згідно з п.п. 39.2.2.4 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначення та аналіз функцій, які виконуються сторонами операції, здійснюються на підставі укладених договорів, даних бухгалтерського обліку, фактичних дій сторін операції та фактичних обставин її проведення відповідно до суті операції.

Відповідно п.п. 39.2.2.4 п.п. 39.2.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу якщо фактичні умови здійсненої контрольованої операції не відповідають умовам укладеною (письмового) договору та/або фактичні дії сторін контрольованої операції і фактичні обставини її проведення відрізняються від умов такого договору, комерційні та/або фінансові характеристики контрольованої операції для цілей трансфертного ціноутворення визначаються згідно з фактичними діями сторін операції та фактичними умовами її проведення.

Отже, платники податків повинні відображати господарські операції виходячи з їх економічної суті, а не тільки за юридичною формою.

Враховуючи зазначене, висновки щодо віднесення операції з відступлення права вимоги до контрольованих, а також її погашення, мають розглядатись з урахуванням економічної суті господарських операцій кожної із сторін таких операцій, аналізу суттєвих обставин, а також з урахуванням договірних умов та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувалися

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.