Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ВОЛИНСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.03.2020 р. № 1114/ІПК/03-20-04-01-10

Щодо законодавчих підстав для нарахування податкових зобов’язань по податку на додану вартість на вартість пошкодженого та знищеного внаслідок пожежі товару та керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі Кодекс), повідомляє.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюють ся нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І Кодексу).

Правові основи оподаткування ПДВ (у тому числі перелік операцій, які звільняються від оподаткування ПДВ) встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послут, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодек су розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права :іа розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

Відповідно до підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами нк власника, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а такс ж постачання товарів за рішенням суду.

Правила формування податкового кредиту з ПДВ встановлені статтею 198 розділу V Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 розділу V Кодексу до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 розділу V Кодексу).

Господарською діяльністю згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу.

Пунктом 198.5 ст. 198 розділу V Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015
року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 розділу V Кодексу).

При здійсненні операції з списання товарних запасів, придбаних з ПДВ, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в ЄРПН в установлені Кодексом терміни зведену податкову накладну за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу.

Щодо операцій зі списання товарів, придбаних від неплатників ПДВ (боз ПДВ), то при здійснення таких операцій у платника податку відсутні підстави для нарахування податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Кодексу.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені Кодексу.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.