Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 17.03.2020 р. № 1105/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей відображення податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V Податкового кодексу України (далі - ПКУ), у податковій звітності з ПДВ та від 19.02.2020 № 364 щодо пропорційного віднесення сум податку до складу податкового кредиту та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Щодо особливостей відображення податкових зобов’язань з ПДВ, нарахованих відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ, у податковій звітності з ПДВ

Порядок визначення сум податку на додану вартість, не сплаченого платником податку до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, визначено розділом VІ Порядку № 21.

З набранням з 01.01.2020 чинності постанови Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 891, положеннями якої внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1233 «Про затвердження Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг», скасовано «Звіт про суми податкових пільг» та встановлено, що суб’єкти господарювання мають відображати інформацію про суми податкових пільг у податковій звітності.

Форму і порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289, із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 21).

Ведення обліку суми податку на додану вартість, не сплаченого суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, передбачено пунктом 30.6 статті 30 розділу І та пунктами 201.14, 201.15 статті 201 розділу V ПКУ.

Відомості про суми податку на додану вартість, не сплаченого платником податку до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, розраховані у порядку, визначеному розділом Vі Порядку № 21, зазначаються у таблиці 2 розрахунку сум податку на додану вартість, не сплачених суб'єктом господарювання до бюджету у зв'язку з отриманням податкових пільг, та/або показників, відповідно до яких підприємства (організації) належать до підприємства (організації) осіб з інвалідністю (далі - Додаток 6) за операціями, звільненими від оподаткування податком відповідно до коду пільги, визначеного згідно з довідником пільг.

Розрахунок не сплачених до державного бюджету сум податку на додану вартість за операціями з постачання товарів/послуг, що звільнені від оподаткування, здійснюється за формулою, визначеною у пункті 3 розділу Vі Порядку № 21.

Слід зазначити, що у графах 6-8 таблиці 2 Додатку 6 відображаються обсяги операцій з придбання товарів/послуг з ПДВ (зокрема, ще оподатковуються за ставкою 20 і 7 відс.), які придбані у поточному та попередніх звітних (податкових) періодах, які у поточному звітному
(податковому) періоді використані у пільгових операціях з постачання товарів/послуг.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, суми податкових зобов’язань з ПДВ, нараховані на підставі пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ (передбачає визначення податкових зобов’язань з ПДВ за товарами/послугами, які придбані з ПДВ для використання п неоподатковуваних операціях), у Додатку 6 не відображаються.

При цьому повідомляємо, що такі суми податкових зобов’язань з ПДВ відображаються у рядку 4.1 або 4.2 розділу І «Податкові зобов'язання» податкової декларації а ПДВ залежно від ставки податку (20 або 7 відс.) за якою оподатковуються операції з постачання товарів/послуг.

Щодо пропорційного віднесення сум податку до складу податковою кредиту

Як викладено у зверненні, Управлінням освіти в грудні 2019 року не було проведено річний перерахунок ПДВ згідно з пунктом 199.1 статті 199 ПКУ.

Разом з тим, за інформацією платника протягом 2019 року Управлінням освіти не було використано матеріалів, предметів та інших запасів, а також отриманих послуг, виконаних робіт, по яких формується податковий кредит, одночасно в оподатковуваних та в неоподатковуваних операціях.

Відповідно до пункту 199.1 статті 199 ПКУ у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються я оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних на загальна суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.

Пунктом 199.2 статті 199 ПКУ передбачено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік.

Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Розрахунок частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях подається до контролюючого органу одночасно податковою декларацією звітного податкового періоду, в якому задекларовані такі оподатковувані та неоподатковувані операції.

У разі якщо придбані та/або виготовлені платником податку товари/послуги, необоротні активи у подальшому використовуються частково в оподатковуваних операціях та частково в неоподатковуваних ПДЕ і операціях (у тому числі, операціях з постачання послуг за межами митної території України та послуг, що здійснюються за межами митної території України, з урахуванням їх місця постачання відповідно до пунктів 186.2. 186.3 статті 186 ПКУ), то такий платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ відповідно до пункту 199.1 статті 199 ПКУ, виходячи із частки, визначеної на підставі пункту 199.3 статті 199 ПКУ.

Пунктом 199.4 статті 199 Податкового кодексу встановлено, що платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.

Пунктом 199.5 статті 199 ПКУ визначено, що частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм підпунктів 199.2 - 199.4 статті 199 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податку, які відносяться до податкового кредиту за операціями, зазначеними у пункті 199.1 статті 199 ПКУ.

Результати перерахунку сум податкового кредиту відображаються у податковій декларації за останній податковий період року.

Отже, норми пункту 199.1 статті 199 ПКУ застосовуються, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи використовуються саме одночасно в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях.

Особливості заповнення податкової декларації з ПДВ (далі - декларація) регламентуються наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями (далі - Порядок № 21).

Згідно з пунктом 8 розділу VI Порядку № 21 у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше податкової декларації з ПДВ, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Оскільки подання уточнюючого розрахунку є одним із способів виправлення платником податку самостійно виявлених помилок у показниках раніше поданої декларації та додаток 7 «Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7)» (далі - Додаток 7) є складовою такої декларації, то виправлення помилок, що виникли при його заповненні, здійснюється шляхом подання уточнюючого розрахунку разом з додатком 7 з відміткою «уточнюючий» де зазначаються вірні показники.

Подання уточнюючого розрахунку Додатку 7 здійснюється з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ.

У випадку, якщо протягом року платник податку не придбавав товари/послуги для одночасного їх використання в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, то норми статті 199 ПКУ не застосовуються та, відповідно, річний перерахунок відповідно до статті 199 ПКУ також не здійснюється.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.