Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.03.2020 р. № 1094/6/99-00-07-01-01-06/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), розглянула звернення Товариства та у меж їх компетенції повідомляє.

Відповідно до звернення товариство планує проводити прийом платежії у місцях проведення розрахунків на торгових об’єктах для подальшого їх зарахування на користь одержувачів (платників-тримачів платіжних карток) у порядку та на умовах, визначених агентським договором з банком.

За надані послуги товариство планує отримувати плату (комісію) від платників-тримачів платіжних карток за приймання готівки для подальшого її переказу.
Основні засади господарювання в Україні і господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання регулюються Господарськ ім кодексом України (далі - ГКУ).

Згідно з частиною першою статті 295 ГКУ комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Відповідно до пункту 1 постанови Національного банку України від 12.02.2013 № 42 «Про врегулювання питань щодо приймання готівки для подальшого її переказу», яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06 березня 2013 року за № 372/22904, операції з приймання готівки в гривнях для подальшого її переказу за допомогою платіжних пристроїв та через пункти надання фінансових послуг здійснюють виключно:

банки;

комерційні агенти банків - юридичні особи, які уклали агентські договори з банками;

небанківські фінансові установи та оператори поштового зв'язку, які мають ліцензію Національного банку України на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків і є платіжними організаціями та/або учасника ми платіжної системи та здійснюють свою діяльність відповідно до узгоджених Національним банком України правил платіжної системи.

Щодо відображення у складі доходів платника податку на прибу ток коштів, отриманих від платника-тримача платіжних карток в рамсах агентського договору за надання послуг з приймання готівки

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПКУ об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємс гва відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникаю гь відповідно до положень ПКУ.

ПКУ не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму доходу, отриманого від платника-тримача платіжних карток в рамках агентського договору за надання послуг з приймання готівки.

Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування та, відповідно, об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 2 статті 6 Закону від 16 липня 1999 року №996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Отже, питання визнання доходів, що виникають у зв’язку з отриманням коштів від платника-тримача платіжних карток в рамках агентського договору за надання послуг належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Щодо порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з прийняття товариством від платників (фізичних осіб) платежів (готівкових коштів) згідно з умовами агентського договору

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії аб з провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Пунктом 188.1 статті 188 ПКУ встановлено, що база оподаткуванні операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівіі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками -суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

Отже, операції платника ПДВ з приймання у межах агентського договору з комерційним банком від платників (фізичних осіб) готівкових коштів для подальшого перерахування таких коштів банку для подальшого їх зарахування на користь одержувачів (платників - тримачів платіжних карток) не є об'єктом оподаткування ПДВ, а такі отримані кошти не включаються до бали оподаткування ПДВ.

При цьому згідно з пунктом 185.1 статті 185 ПКУ послуга, місцем постачання якої відповідно до статті 186 ПКУ визначено митну територію України, яку надає агент у межах агентського договору, є об’єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.
Базою оподаткування ПДВ за такоо операцією є винагорода агента, що отримана у рамках виконання агентського договору.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Складання податкової накладної за такими операціями здійснюється на дату «першої події» згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПКУ за загальними правилами, встановленими Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267.

Форму податкової декларації з ПДВ та порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України за № 159/28289 від 29.01.2016.

Відповідно до розділу V вказаного порядку обсяги постачання товарів/послуг за звітний період вказуються у розділі І «Податкові зобов язання» податкової декларації з ПДВ, зокрема, операції з постачаная послуги, яку надає агент у межах агентського договору, які оподатковуються ПДВ за ставкою 20 відс., відображаються у рядку 1.1 розділу І.

Щодо обов’язку використання РРО суб’єктом господарювання, якій здійснює операції з переказу коштів за агентським договором з банком
Основним нормативно-правовим актом, що регулює розрахунки за готівку, є Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265), який є спеціальним законом.

Встановлення вимог щодо проведення розрахункових операцій за готівку іншими законами, крім ПКУ, заборонено.

Пунктом 2 статті 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі ( з застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Враховуючи зазначене, суб’єкт господарювання, що здійснює операції з переказу коштів, зобов’язаний використовувати РРО. Крім того, формат, який він відображатиме у чеку, підтримується ДПС.

Питання можливості здійснення операцій з приймання грошових коштів для їх переказу за агентським договором з банком відноситься до компетенції Національного банку України, оскільки він є регулятором питань щодо переказу коштів.

Щодо оприбуткування готівкової виручки на відокремленому підрозділі, де застосовується РРО, у разі ведення касової книги.

Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (далі - Положення № 148), розроблено відповідно до Закону Україні від 20 травня 1999 року № 679-ХІV «Про Національний банк України» і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичнимb особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органамb державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення нимв діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці), фізичними особами.

Пунктом 11 розділу II Положення № 148 передбачено, що готівка, що надходить до кас, оприбутковується у день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки у касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки у повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оприбуткуванням готівки    у касах    відокремлених підрозділів
установ/підприємств, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО без ведення касової книги, є забезпечення зберігання щоденних фіскальних звітних чеків (щоденних «Z-звітів») в електронній формі протягом строку, визначеного пунктом 44.3 статті 44 ПКУ, і занесення інформації згідно з фіскальними звітними чеками до відповідних книг обліку (КОРО - у разі її використання).

Пунктом 15 розділу II Положення № 148 визначено, що установи/підприємства мають право тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують самостійно встановленій ними ліміт каси.

Готівкова виручка (готівка), що перевищує самостійю встановлений ліміт каси, здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Відокремлені підрозділи установ/підприємств мають право здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас юридичних осіб або банку чи небанківської фінансової установи, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку для її переказу і зарахування на банківські рахунки юридичних осіб.

Підприємство має право здійснювати збір готівкової виручки (готівкі), отриманої від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), для подальшого її здавання до банку з використанням комплексу технічних та програмних засобів, розташованих у місці здійснення готівкових розрахунків, які б забезпечували безпечне передавання коштів з робочих місць касирів до спеціально обладнане го приміщення для зберігання та подальшого здавання готівки до кас банків.

Враховуючи вищезазначене, якщо готівка, отримана від реалізації і проведена через РРО, вилучається з місця проведення розрахунків, то така операція має бути відображена у РРО операцією «службове виведення» і відповідно до пункту 11 розділу II Положення № 148 у цьому випадку касова книга може не використовуватись.

Крім того, пунктом 39 розділу IV Положення № 148 передбачено, що установи/підприємства відображають у касовій книзі усі надходження і видану готівки в національній валюті (додаток 5 цього Положення).

Кожна/кожне установа/підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Відокремлені підрозділи установ/підприємств, страхові агенти, брокери, розповсюджувачі лотерей, які здійснюють готівкові розрахунки із застосуванням РРО, але не проводять операцій з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами, а також фізичні особи - підприємці касової книги не ведуть.

Враховуючи викладене, суб’єкт господарювання має право не вести касову книгу на відокремленому підрозділі, якщо готівкові розрахунки здійснюються із
застосуванням РРО, але не проводяться операції з приймання (видачі) готівки за касовими ордерами.

Водночас зазначаємо, що відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.