Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.03.2020 р. № 1061/6/99-00-07-02-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування операцій з надання нерезидентом послуг громадській організації у статусі неприбуткової та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах повноважень повідомляє.

Як зазначено у зверненні, громадська організація у статусі неприбуткової отримує послуги на території України від нерезидента, що може бути юридичною або фізичною особою, та здійснює оплату цих послуг на користь такого нерезидента.

                  Щодо податку на прибуток підприємств (у випадку, якщо нерезидент - надавач послуг є юридичною особою)

Згідно з н. 133.2 ст. 133 Кодексу платниками податку на прибуток - нерезидентами є юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України, та постійні представництва нерезидентів- які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників.

Особливості оподаткування нерезидентів встановлено п, 141.4 ст. І41 Кодексу.

Відповідно до п.п 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу.

Для цілей и. 141.4 ст. 141 Кодексу такими доходами є, зокрема, інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення, а також крім субсидій для повернення частини кваліфікованих витрат, передбачених Законом України «.Про державну підтримку кінематографії в Україні (п.п. «й» п.п. 141.4.1 її. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Підпунктом 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу встановлено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.6 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Для надання вичерпної відповіді з питання запиту необхідним є отримання додаткової інформації щодо виду послуг, які надаються нерезидентом.

Щодо проведення діяльності нерезидента на території України через постійне представництво, то відповідно до п.п. 14.1 143 п. 14.1 ст. 14 Кодекс) постійне представництво - це постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні, зокрема:
 

місце управління:

 філія;

 офіс:

фабрика;

 майстерня;

 установка або споруда для розвідки природних ресурсів;

 шахта, нафтова/газова свердловина, кар’єр чи будь-яке інше місце видобутку природних ресурсів;

 склад або приміщення, що використовується для доставки товарів, сервер.

З метою оподаткування термін «постійне представництво» включає будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтажний об’єкт чи пов'язану з ними наглядову діяльність, якщо тривалість робіт, пов'язана з таким майданчиком, об'єктом чи діяльністю, перевищує шість місяців;

 надання послуг нерезидентом (крім послуг з надання персоналу і, у тому числі консультаційних, через співробітників або інший персонал, найнятий ним для таких цілей, але якщо така діяльність провадиться (в рамках одного проекту або проекту, що пов’язаний з ним) в Україні протягом періоду або періодів, загальна тривалість яких становить більш як шість місяців, у будь-якому дванадцятимісячному періоді;

резидентів, які мають повноваження:

діяти від імені виключно такого нерезидента і проведення переговорів щодо суттєвих умов та/або укладення договорів (контрактів) від імені цього нерезидента), що призводить до виникнення у цього нерезидента цивільних прав та обов'язків;

 та/або утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента крім резидентів, що мають статус складу тимчасового зберігання або митного ліцензійного складу.

При цьому суми прибутків нерезидентів, які провадять свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у порядку, встановленому п.п. 141.4.7 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Щодо податку на додану вартість

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. І85 Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст.14 Кодексу).

Пунктами 186.2 - 1863 ст. 186 Кодексу визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Згідно з п. 186.4 ст. 186 Кодексу місцем постачання послуг є місце реєстрації постачальника, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2 і 186.3 ст. 186 Кодексу.

Враховуючи викладене, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезидентом послуг у межах укладеної угоди з резидентом безпосередньо залежить від місця постачання таких послуг.

У разі якщо місце постачання наданих нерезидентом послуг відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване не на митній території України, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ.

У разі якщо місце постачання таких послуг відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України, то операції з постачання таких послуг підлягають оподаткуванню ПДВ.

У разі необхідності визначення належності послуг до тієї чи іншої категорії послуг рекомендуємо звернутися до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких визначено на митній території України, встановлено ст. 208 Кодексу.

Так, відповідно до п. 208.5 ст. 208 Кодексу отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил цього розділу щодо сплати податку, стягнення податкового боргу та притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері оподаткування.

Крім того, відповідно до п. 180.2 ст. 181 Кодексу особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податку, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.

Якщо отримувача послуг зареєстровано як платника податку, сума нарахованого податку включається до складу податкових зобов'язань податкової декларації з ПДВ за відповідний звітний період (п. 208.3 ст. 208 Кодексу).

Якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника податку,то ПДВ за такою операцією відображається у розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими як платники податків, на митній території України, форма якого встановлена Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21. зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289.

Таким чином, якщо місце достачання послуг від нерезидентів та їх представництв, які не зареєстровані платниками ПДВ, розташовано на митній території України, то особи - отримувачі послуг, як платники ПДВ, так і неплатники ПДВ, з метою нарахування ПДВ є особами, які відповідальні за нарахування та сплату ПДВ до бюджету.

Щодо податку на доходи фізичних осіб (у випадку якщо нерезидент надавач послуг є фізичною особою)

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.2 п.162.1 ст.162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Порядок оподаткування доходів, отриманих нерезидентами, визначено п. 170.10 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.10.1 якого доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV Кодексу для нерезидентів).

У разі якшо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів.

 Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів (п.п. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 Кодексу).

Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку визначено ст. 165 Кодексу.

Разом з тим доходи, які включаються до запільного місячного (річного) оподатковуваного доходу встановлено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема, суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу).

Також вказані доходи с об'єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

З метою уникнення неоднозначної о тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб, кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів і матеріалів), які стосуються порушених питань.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).