Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 16.03.2020 р. № 1074/6/99-00-05-04-01-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула залит ТОВ........................
щодо надання податкової консультації з питань застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) при здійсненні операцій з подальшого переказу шипів у тому числі з розповсюдження електронних грошей та у порядку статі 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) повідомляє.

Правовідносини у сфері застосування РРО регулюються Кодексом та Законом України від Об липня 1095 року № 265/95-8Р «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265).

Законом № 265 визначено правові засади застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

 Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо нечаст осування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Відповідно до ст. 2 Закону № 265 розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Крім того, ст. 2 Закону № 265 визначено, що РРО - це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі- продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з приймання готівки для подальшого переказу.

До РРО відносяться;

 електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп’ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо:

Згідно з п. 2 ст. З Закону № 265 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та безготівковій формі, зобов’язані видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Разом з тим п. 2 ст. 6 Закону № 265 визначено, що РРО та розрахункові книжки не застосовуються, зокрема, при виконанні банківських операцій, крім операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням ПТКС.

Відповідно до звернення Товариство є небанківською фінансовою установою і здійснює діяльність з приймання готівки для подальшого переказу та планує здійснювати операції з розповсюдження електронних грошей використанням платіжних пристроїв у тому числі ПТКС, інтернет-сайти тощо та через пункти надання фінансових послуг.

Отже, Товариство зобов’язане застосовувати РРО при здійсненні операцій з приймання готівки для подальшого переказу за допомогою ПТКС крім проведення банківських операцій.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закон України від 06 квітня 2001 року № 2346-ІІІ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон № 2346) електронні гроші - це одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується у готівковій або безготівковій формі.

Випуск електронних грошей може здійснювати виключно банк.

 Банк, що здійснює випуск електронних грошей, бере на себе зобов'язання з їх погашення.

Випуск електронних грошей здійснюються шляхом їх надати користувачам або комерційним агентам в обмін на готівкові або безготівкові.

Банк, що здійснює випуск електронних грошей, зобов’язаний погашати випущені ним електронні гроші на вимогу користувача.

Користувачем електронних грошей може бути суб'єкт господарювання або фізична особа.

 Користувач - суб'єкт господарювання має право використовувати електронні гроші для здійснення оплати товарів, робіт та послуг.

 Користувач - фізична особа має право використовувати електронні гроші для здійснення оплати товарів, робіт та послуг і переказувати електронні гроші іншим користувачам - фізичним особам.

Користувач - суб’єкт господарювання має право отримувати електронні гроші та пред’являти їх до погашення лише в обмін на безготівкові кошти.

Користувач - фізична особа має право отримувати електронні гроші та пред’являти їх до погашення в обмін на готівкові або безготівкові кошти.

Суб’єкт господарювання, який приймає електронні гроші як оплату платежу за товари, роботи, послуги, має право використовувати отримані електронні гроші виключно для обміну на безготівкові кошти або повертати їх користувачам у разі повернення ними відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» товарів, придбаних за електронні гроші.

Пунктом 3.3 глави 3 Положення про електронні гроші в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.11.2010 № 481 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України з питань регулювання випуску та обігу електронних грошей», зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 24.12.2010 за № 1336/18631 визначено, що користувачі - фізичні особи мають право використовувати електронні гроші для здійснення оплати товарів, а також переказувати електронні гроші іншим користувачам - фізичним особам.

Користувачі - фізичні особи мають право переказувати електронні гроші іншим користувачам - фізичним особам з використанням наперед оплачених карток у сумі до 500 гривень на день та не більше 4000 гривень протягом одного місяця.

Користувачі - суб'єкти господарювання мають право отримувати електронні гроші виключно в обмін на безготівкові кошти.

 Користувачі -суб’єкти господарювання мають право використовувати електронні гроші лише для здійснення оплати товарів.

Разом з тим, її. 1.24 ст. 1 Закону № 2346 визначено, що переказ коштів - це рух певної суми коштів і метою ЇЇ зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі.

Переказ коштів умовно поділяється на три етапи;

 ініціювання переказу (регулюється ст. 20 - 26 Закону № 2346), виконання переказу (ст. 27, 28 Закону № 2346) та завершення переказу (ст. 30, 31 Закону № 2346).

Зважаючи на це, а також на норми Закону про фінансові послуги, відповідно до яких діяльність з переказу коштів ( фінансовою послугою, що надання можливості користувачам ініціювати переказ коштів (у тому числі за допомогою ПТКС), а також з розповсюдження електронних грошей є надання послуги з переказу коштів.

Крім того, слід враховувати, що під час надання послуги з переказу коштів надавачі такої послуги зазвичай отримують за це відповідну комісійну винагороду.

Тому, зважаючи на вищезазначене ДПС вважає, що під час здійснення операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання електронних грошей для подальшого їх переказу з використанням ПТКС та їх розповсюдження (за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів) мають застосовуватися РРО).

Окремо зазначаємо, що зміни до Закону № 265, які наберуть чинності з 19.04.2020 року, не змінюють вимог до небанківських фінансових установ щодо застосування РРО при наданні послуг з переказу коштів.

Запровадження програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі- ПРРО), у тому числі і використання їх з ПТКС можливо на на сьогодні тривають відповідні дії, у тому числі проводяться робочі зустрічі з представниками фінансового ринку для урегулювання проблемних питань.

Разом з тим, для отримання роз'яснення з порушеного питання пропонуємо звернутись до Національного банку України як регулятора рику фінансових поедут.

Згідно з. пунктом 52,2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.