Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 06.07.2017 р. № 1015/В/99-99-13-04-02-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула Ваші звернення про надання індивідуальної податкової консультації щодо можливості зняття з обліку як самозайнятої особи та платника єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування і в межах компетенції повідомляє таке.

Процедуру зняття з обліку платників податків встановлено п.п. 2 п. 11.22 розд. XI Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300 (далі - Порядок № 1588), згідно з яким фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність, знімаються з обліку після припинення такої незалежної діяльності за наявності документально підтвердженої інформації відповідного державного органу, що реєструє таку діяльність або видає документи про право на зайняття такою діяльністю (свідоцтва, дозволи, сертифікати тощо), та/або поданих до контролюючого органу за основним місцем обліку: заяви за формою № 8-ОПП, довідки про взяття на облік платника податків у контролюючому органі та інших документів, що видаються контролюючим органом платнику податків і підлягають поверненню до контролюючого органу.

Відповідно до п. 178.4 ст.178 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову про надання декларацію за результатами звітного року відповідно до розділу IV Кодексу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб.

Податкові декларації за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, подаються до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділу IV Кодексу (пп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Кодексу). Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації (п. 178.7 ст. 178 Кодексу).

Також, відповідно до пп.1.1 та пп.1.2п.16’ підрозділу 10 розділу XX Кодексу, платником самостійно нараховується військовий збір у розмірі 1,5% від об’єкта оподаткування та зазначається в податковій декларації.

Відповідно до пп. 179.7 ст.179 Кодексу фізична особа зобов’язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Зняття з обліку платників єдиного внеску, зазначених у пункті 5 частини першої статті 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-МІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464), на яких не поширюється дія Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань» (далі - Закон № 755) здійснюється контролюючими органами на підставі їхньої заяви після проведення передбачених законодавством перевірок платників, звірення розрахунків та проведення остаточного розрахунку (абзац сьомий частини першої статті 5 Закону № 2464).

У разі припинення діяльності особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, така особа зобов'язана подати сама за себе Звіт згідно з додатком 5 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 № 435 (далі - Порядок), із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня надходження до контролюючого органу заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску (пункт 8 розділу III Порядку). Звіт такими особами формується згідно з таблицею 3 додатка 5 до Порядку (пункт 12 розділу IV Порядку).

Останнім періодом, за який необхідно сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня надходження до контролюючого органу заяви про зняття з обліку платника єдиного внеску.

При цьому така особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску в частині діяльності, яка здійснювалася нею як особою, яка провадила незалежну професійну діяльність.

Одночасно повідомляємо, згідно пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Кодексу після подання платником податків заяви про зняття з обліку контролюючий орган має право провести документальну позапланову перевірку. За результатами проведеної перевірки платник податків здійснює остаточні розрахунки з контролюючим органом.

У разі відсутності заперечень щодо здійснення державної реєстрації припинення платника податків, та встановлення факту відсутності заборгованості платника податків перед бюджетом щодо сплати платежів, контролюючий орган складає довідку про зняття з обліку платника податків за ф. № 12-ОПП.

Стосовно застосування положення абзацу третього частини 5 статті 8 Закону № 2464 слід зазначити наступне.

Статтею 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску визначено, зокрема: абзацом другим пункту 1 частини першої - роботодавців;

пунктом 5 частини першої - осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Базу нарахування для роботодавців визначено пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону № 2464, для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність - пунктом 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464.

При цьому, норми частини 5 статті 8 Закону № 2464 не застосовуються при нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи.

Основне місце роботи - це місце роботи, де працівник працює на підставі укладеного трудового договору, де знаходиться (оформлена) його трудова книжка, до якої вноситься відповідний запис про роботу (пункт 12 частини першої статті 1 закону № 2464).

Отже, норми частини 5 статті 8 Закону № 2464 застосовуються до заробітної плати (доходів) працівника, за умови дотримання вимог пункту 12 частини першої статті 1 закону № 2464.

Згідно з п.52.2 ст.52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію.