Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.03.2020 р. № 1026/6/99-00-04-06-03-06/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства і в межах компетенції повідомлю, що відповідь надається з урахуванням фактичних обставин, викладених у листі.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів в Україні, регулюються Кодексом, у розділі IV якого встановлено порядок оподаткування доходів фізичних осіб.

Відповідно до п. 162.1 ст. 162 Кодексу платником податку на дохсци фізичних осіб є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Згідно з п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу визначено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не підлягають оподаткуванню у джерела виплати.

Так, до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається, зокрема, сума державних стипендій України, призначених законом, постановами Верховної Ради України, указами Президента України (п.п. «б» п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Кодексу) та сума стипендії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), яка виплачується учню, студенту, курсанту військових навчальних закладів, ординатору, аспіранту або ад'юнкту, але не вище ніж сума, визначена в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу.

Сума перевищення за її наявності підлягає оподаткуванню під час її нарахування (виплати) за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу (п.п. 165.1.26 п. 165.1 ст. 165 Кодексу).

Відповідно до п.п. 1.7 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу, не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичної особи (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.    

Разом з тим, перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема інші доходи, крім зазначених у ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст. 164 Кодексу)..

Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах. 167.2 — 167.5 цієї статті).

Також, вказані доходи є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Ставка військового збору становить 1,5 відс. об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Так, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18 відс., визначену ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору 1.5 відс., встановлену п.п. 1.3 п. 1б-1 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 Кодексу).

Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464) визначено перелік платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), порядок нарахування та сплати єдиного внеску.

Згідно з пунктом 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту), або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці», ті сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) з і цивільно-правовими договорами (п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Враховуючи викладене, дохід у вигляді коштів, який виплачується «....»
на користь фізичних осіб - молодих вчених за участь у програмі НАТО «Наука заради миру та безпеки», включається до загального місячного (річного ) оподатковуваного доходу таких вчених як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах.

При цьому зазначений дохід не є базою нарахування єдиного внеску.

Водночас якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 ст. З Кодексу).

Законом України від 4 лютого 2016 року № 989-VІІІ ратифіковано Угоду між Урядом України та Організацією Північноатлантичного договору про статус Представництва НАТО в Україні (далі - Угода).

Відповідно до п. «а» ст. 25 Угоди проекти, що фінансуються НАТО в тому числі їхні активи, доходи та інше майно (яким володіє реципієнт або інша особа від імені реципієнта) звільняються від усіх прямих і непрямих податків.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.