Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 10.03.2020 р. № 985/6/99-00-04-06-03-06/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податков зго кодексу України (далі - ПКУ) розглянула звернення щодо окремих питщь оподаткування агентської винагороди податком на додану вартість, виплаченої комерційному агенту (фізичній особі - підприємцю) та з урахуванням фактичних обставин, викладених у запиті, повідомляє таке.

Правила здійснення агентської діяльності регламентуються главою 31 (статті 295 - 305) Господарського кодексу України (далі - ПКУ).

Згідно зі статтею 295 ГКУ комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерціш им агентом послуг суб’єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.

Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором.

Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін (стаття 301 ГКУ).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, керуючись вимогами статей 295, 301 ГКУ та з урахуванням обставин, викладених у зверненні, за агентським договором і договором купівлі-продажу, складеними між покупцем та продавцем за участю комерційного агента, сума коштів за проданий товар має бути перерахована покупцем безпосередньо на рахунок продавця (власника) товару. При цьому комерційний агент отримує виключно винагороду за надання посередницьких послуг.

Відповідно до норм чинного законодавства, платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 ПКУ объектом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг, відповідно до підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Зважаючи на викладене, згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ, послуга, яку надає комерційний агент у межах агентського договору споживачам, є об'єктом оподаткування ПДВ та підлягає оподаткуванню у загальновстановленому порядку за основною ставкою, при цьому база оподаткування за такою операцією визначається виходячи з винагороди комерційному агенту, що отримана в межах виконання агентського договору.

Разом з тим, правила складання податкової накладної регулюються статтею 201 розділу V ПКУ.

Відповідно до п. 201.1 ПКУ ст. 201 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєсрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Слід зауважити, що кожний конкретний випадок виникнення податкових відносин слід розглядати з урахуванням документів і матеріалів, що стосуються окремої справи.

Зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.