Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 19.03.2020 р. № 1145/ІПК/32.7-10

Головне управління ДПС у Львівській області розглянуло звернення щодо використання ємності для зберігання пального виключно для потреб власного споживання спільно з іншими особами, та відповідно до положень ст. 52 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755 - VI, із змінами та доповненнями (далі - Кодекс) в межах компетенції повідомляє.

Практична необхідність отримання податкової консультації полягає у необхідності роз’яснення можливості отримання ліцензії на право зберігання пального, яке не буде реалізовуватись іншим особам, а використовується для потреб власного споживання, суб’єктом господарювання, який використовує на законних підставах ємність спільно з іншими особами (які, у свою чергу, також здійснюють зберігання пального, яке не буде реалізовуватись іншим суб’єктам).

Підприємця цікавить питання:

чи відповідає закону зберігання пального, яке не буде реалізовувались іншим особам, а використовуватиметься для потреб власного споживання, суб’єктом, який використовує ємність для зберігання пального спільно з іншими особами на законних підставах, та отримав ліцензію на право зберігання пального?

Ліцензування виробництва, оптової та роздрібної торгівлі пальни м і зберігання пального регулюється Законом України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилоього, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон).

Відповідно до ст. 1 Закону ліцензія (спеціальний дозвіл) - це документ державного зразка, який засвідчує право суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Зберігання пального - це діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.

Місцем зберігання пального є місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування.

Статтею 15 Закону визначено, зокрема, що зберігання пального може здійснюватися суб’єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на право зберігання пального.

Суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження, а також фактичне місцезнаходження ємностей, що використовуються для зберігання пального (ст. 15 Закону).

Дія цього Закону не встановлює обмежень щодо кількості використання на одній території споруд та/або обладнання, та/або ємностей, що використовуються різними суб’єктами господарювання.

Разом з цим, для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ст. 44 Кодексу).

Разом з тим, згідно із п. п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального. При цьому, не є акцизним складом приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 кубічних метрів, а суб’єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізац ї та зберігання пального іншим особам.

Отже, при визначенні приміщення та/або території акцизним складом, необхідно враховувати такі критерії:

загальну місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального,

обсяги отриманого протягом календарного року пального та напрями його використання.

Слід зазначити, що до звернення суб’єктом господарювання не надано будь-яких первинних документів, що фіксують факти здійснення господарських операцій, договорів оренди, тому надати ґрунтовну відповідь на порушене питання не видається можливим.

Для надання більш повної та ґрунтовної відповіді на питання суб’єкт господарювання має право повторно звернутись до контролюючого органу за індивідуальною податковою консультацією та надати копії відповідних документів, зокрема копії укладених договорів на зберігання пального.

Частиною третьою статті 5 Господарського кодексу України визначено що суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.