Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 20.03.2020 р. № 1185/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення (далі - розрахунки коригування), та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Роз’яснення щодо порядку визначення дати виникнення податкових зобов’язань та складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних надано у податковій консультації від 28.08.2019 № 4015/6/99-99-15-03-02-15/ІПК на попереднє звернення платника від 10.07.2019 № 1047 (вх. ДФС №29482/6 від 16.07.2019).

В доповнення до зазначених роз’яснень, з урахуванням інформацї ‘ та копій документів, доданих до звернення, повідомляємо.

У зверненні платником податку зазначено, що постачальник природного газу не застосовує положення пункту 201.4 статті 201 ПКУ в частині складання зведених додаткових накладних за операціями з постачання товарів/послуг, які мають безперервний або ритмічний характер.

Надана у зверненні інформація також свідчить, що згідно з умовами догов ору постачання природного газу (далі - договір), укладеного між постачальником та платником податку - запитувачем (далі - споживач), з урахуванням додаткових у юд до такого договору, оплата природного газу за розрахунковий період (місяць) здійснюється частинами у встановлені у таких додаткових угодах терміни:

перша частина - авансом за визначений плановий обсяг газу, який підлягає споживанню (за травень 2018 року - до 07 травня 2018 рок включно),
друга частина - остаточний розрахунок за фактично спожитий газ (у травні 2018 року - до 07 червня 2019 року включно).

За наявності заборгованості у споживача за договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу.

За підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов'язаний надати постачальнику копію відповідного акта гро фактичний об'єм (обсяг) розподіленого природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором газорозподільної мережі (далі - Оператор ГРМ) та споживачем, відповідно до умов укладених договорів і вимог Кодексу газорозподільних систем.

На підставі отриманих від споживача даних постачальник протягом трьох робочих днів готує та надає споживачу два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписані уповноваженим представникам постачальника.

Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі природного газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженім представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі природного газу.

Таким чином, фактичний обсяг спожитого платником податку (запитувачем) природного газу визначається постачальником такого газу відповідно до визначеного Оператором ГРМ обсягу розподіленого природного газу.

Згідно з умовами договс ру, після підписання споживачем та Оператором ГРМ акта про фактичний об'єм (обсяг) розподіленого природного газу за розрахунковий період копія такого акта надається постачальнику для врахування таких обсягів при складанні акта приймання-перед ачі природного газу за такий розрахунковий період.

З інформації, наданої у зверненні, вбачається, що споживач не погодився з фактичним обсягом розподіленого природного газу за травень 2018 року, розрахованим Оператором ГРМ, та розпочав процедуру оскарження такого обсягу в судовому порядку, про що повідомив постачальника газу.

При цьому постачальник склав акт приймання-передачі природного газу за травень 2018 року на підставі даних щодо обсягів розподіленого природного газу, отриманих від Оператора ГРМ, які оскаржувалися споживачем в судовому порядку.

При підписанні такого акта між споживачем та постачальником виникли неузгодженості в частині обсягу поставленого газу.

При цьому постачальником бу то складено податкову накладну (далі - податкова накладна 1) на дату складання такого акта, який не був погоджений споживачем, виходячи з обсягів поставленого га у, відображених у такому акті.

Постачальник звернувся до суду з позовом про стягнення зі споживача заборгованості за поставлений у травні 2018 року природний газ.

Надалі зважаючи на те, що у обліку постачальника обліковувалась заборгованість за поставлений у травні 2018 року газ (яку споживач не визнавав), авансові платежі споживача за наступні місяці, згідно з умовами договору, зараховувались в рахунок погашення такої заборгованості.

Відповідно податкові накладні за такими авансовими платежами постачальником не складалися.

В подальшому відповідним судовим рішенням було задоволено позов споживача до Оператора ГРМ та зобов’язано такого Оператора ГРМ здійснити перерахунок об’єму розподіленого природного газу. За результатами такого перерахую у Оператором ГРМ 28.02.2019 було складено акт-розрахунок спожитого споживачем у травні 2018 року природного газу, який був погоджений таким споживачем.

Крім того, згідно із судовим рішенням від 20.05.2019 по справі №905/1269/18, копія якого додана до звернення, за позовом постачальника газу до споживача такому постачальнику відмовлено у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за такий газ. При цьому таким судовим рішенням акт прийманні -передачі природного газу, складений постачальником 31 травня 2018 року і не погоджений споживачем, не скасовано.

Відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної/газотранспортної систем, регулюються постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2496 «Про затвердження Правил постачання природного газу» (далі - Правила № 2496).

Пунктом 12 розділу II Правил № 2496 встановлено, що у випадку відмови від підписання акта приймання-передачі природного газу розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до договору або в судовому порядку.

До прийняття рішення судом вартість поставленого природного газу встановлюється відповідно з;о даних постачальника.

Особисті немайнові та майнові відносини фізичних та юридичних осіб регулюються Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ).

Згідно із статтею 202 ЦКУ правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчиненая (стаття 236 ЦКУ).

Отже, зважаючи на те, що судовим рішенням визнано недійсними обсяги (об’єм) розподіленого природного газу, визначені Оператором ГРМ, та з урахуванням того, що обсяги поставленого природного газу визначаються постачальником на підставі даних щодо об’єму розподіленого природного газу, визначеного Оператором ГРМ, після здійснення Оператором ГРМ на виконання судового рішення перерахуй ку об’єму розподіленого у травні 2018 року газу постачальник також повинен був здійснити перерахунок обсягів поставленого споживачу у травні, 2018 року газу та гого вартості (далі - перерахунок).

На дату такого перерахунку постачальник повинен скласти розрахунок коригування на зменшення податкових зобов’язань до податкової накладної 1.

Крім того, оскільки згідно з судовими рішеннями обсяги поставленого у травні 2018 року природного газу, що були визначені постачальником та не погоджені споживачем, визнано недійсними, а також визнано недійсною заборгованість за так ай газ, то сплата споживачем авансових платежів за газ, що підлягав поставці (поставлявся) у наступних після травня 2018 року періодах (місяцях) (які були зараховані постачальником в погашення такої заборгованості), є першою подією за операцією з постачання газу у кожному конкретному місяці, наступному після травня 2018 року.

Таким чином, постачальник за результатами здійсненого перерахунку повинен скласти податкові накладні, у яких дати складання мають відповідати датам першої події за операціями з постачання газу у періодах (місяцях), наступних після травня -2018 року (а саме датам перерахування споживачем авансових платежів за газ, який підлягав поставці (поставлявся) у таких місяцях).

Такі податкові накладні, зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, для споживача є підставою для віднесення сум пдв, зазначених у них, до податкового кредиту (за уме ви дотримання інших правил формування податкового кредиту, визначених ПКУ).

Одночасно відповідно до статті 192 ПКУ постачальник має скласти розрахувки коригування до податкових накладних, що були ним складені на дати оформлення актів приймання-передачі природного газу за такі періоди (місяці), з урахуванням проведених перерахунків на виконання рішення суду.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які передбачені ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.