Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.03.2020 р. № 1276/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо формування податкового кредиту на підставі податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних (далі - розрахунки коригування), в яких вказано ціну постачання одиниці товару/послуги, яка містить після коми більше ніж два знаки, а також в яких обсяг постачання без ПДВ і суми ПДВ за рахунок округлення не співпадають з визначеною сумою у документах первинного обліку та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Щодо відповіді на питання 1

Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що податок становить 20 відсотків, 7 відсотків бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 розділу V ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 розділу V ПКУ).

Форма та Порядок заповнення податкової накладної та розрахунків коригування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за
№ 137/28267 (далі - Порядок № 1307).

Пунктами 4 та 16 Порядку № 1307 передбачено, що усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками (крім показника графи 7, у разі якщо для нього інше передбачено чинним законодавством, та показника графи 11, який заповнюється у гривнях з копійками, але з урахуванням особливостей здійснення окремих операцій з постачаїня товарів/послуг за жими допускається зазначення в графі 11 показника з урахуванням арифметичного округлення до 6 знаків включно після коми).

При цьому у кількісному показнику податкової накладної необхідною кількістю знаків після коми вважається така кількість, якої достатньо ддя правильного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної.

Підпунктом 9 пункту 16 Порядку № 1307 визначено, що до графи 11 вноситься сума ПДВ.

Графа 11 розділу Б податкової накладної (графа 14 розділу Б розрахунку коригування заповнюється у гривнях з копійками, але з урахуванням особливостей здійснення окремих операцій з постачання товарів/послуг допускається зазначення в цій графі показника з урахуванням арифметичного округлення до 6 знаків включно після коми.

Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для вірного розрахунку вартісного показника у графі 10 податкової накладної та рядків І-ІХ розділу А податкової накладної (але не більше 15 знаків після коми).

Розрахунок графи 11 розділу Б податкової накладної «Сума ПДВ» (графи 14 розрахунку коригування) відбувається внаслідок добутку графи 10 розділу Б податкової накладної «Обсяги постачання (база оподаткування) без урахування ПДВ» (графи 13 розрахунку коригування) на ставку податну.

На сьогодні ДПС реалізовано можливість реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування, в графах 7 та 11 (графі 14 розрахунку коригування) яких зазначено ціну постачання одиниці товару/послуги та суми ПДВ відповідно з більше ніж двома знаками після коми.

Враховуючи викладене, база оподаткування ПДВ операції з постачання товарів/послуг визначається у порядку, передбаченому статтею 188 розділу V ПКУ, та обраховується шляхом множення кількості (об'єму, обсягу) поставлених товарів/послуг на їх ціну (без ПДВ) без проведення її заокруглення.

Податкова накладна, складена постачальником товарів/послуг з дотриманням норм ПКУ та зареєстрована в ЄРПН, яка відповідає первинним (бухгалтерським) документам за операцією, є підставою для включення покупцем сум ПДВ, зазначених у ній, до податкового кредиту (за умови дотримання інших правил, встановлених ПКУ для формування податкового кредиту).

Таким чином, обрахунок суми ПДВ у податковій накладній / розрахунку коригування здійснюється з урахуванням вимог ПКУ та з можливістю зазначення в показниках, які беруть участь у обрахунку суми ПДВ, належної кількості знаків після коми, що забезпечує можливість точного визначення суми ПДВ у податковій накладній (графа 11)/ розрахунку коригування (графа 14).

Зареєстровані в ЄРПН податкові накладні / розрахунки коригування, в яких вказано ціну постачання одиниці товару/послуги, обсяг постачання без ПДВ і суми ПДВ, які містять після коми більше ніж два знаки, є підставою для формування податкового кредиту за умови відповідності іншим вимогам, що
визначені в ПКУ.

При цьому дані податкового обліку платника податку повинні відповідати даним первинного (бухгалтерського) обліку.

Щодо відповіді на питання 2

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 ПКУ (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПКУ податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З урахуванням вищезазначеного, а також норм пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3 статті 198, пунктів 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 ПКУ право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту виникає у платника податку - покупця товарів/послуг на підставі податкової накладної, складеної з дотриманням норм податкового законодавства та зареєстрованої в ЄРПН платником податку - постачальником товарів/послуг на такого покупця за фактом здійснення господарської операції з постачання товарів/послуг на дату «першої події».
Показники такої податкової накладної мають відповідати первинним (бухгалтерським) документам, складеним за такою господарською операцією.

Разом з тим згідно з інформацією, наданою заявником, розбіжність ( на 1, 2 копійки) між обсягом постачання та сумою ПДВ, зазначеними у видатковій накладній (актах наданих послуг, щодо) та такими ж показниками податної их накладних, виникла за рахунок арифметичних заокруглень.

Отже, така розбіжність не може бути єдиною причиною для невизнання податкового кредиту, а тому на підставі такої податкової накладної (за умови дотримання інших правил, визначених ПКУ для формування податкового кредиту) платник податку має підстави включити суму ПДВ до складу податкового кредиту.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які визначені ПКУ.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 розділу II ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язать, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі данах, не підтверджених документами, що визначені пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.