Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 23.03.2020 р. № 1198/6/99-00-07-01-01-06/ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула звернення підприємства про надання роз’яснень щодо особливостей податкового обліку у разі зменшення тарифів на теплову енергію, послуги з опалення та гарячого водопостачання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2019 року № 1082 «Деякі питання нарахування (визначення) плати за теплову енергію та послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води для споживачів у зв’язку із зміною ціни природного газу», та у межах компетенції повідомляє.

Основні засади цінової політики і відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення регулюються Законом України від 21 червня 2012 року № 5007-VI «Про ціни і ціноутворення» (далі - Закон № 5007).

Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону № 5007 державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

При цьому, державні регульовані ціни повинні бути економічно обґрунтованими (забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж (реалізацію) та прибуток від його продажу (реалізації).

Згідно з статтею 13 Закону № 5007 державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом:

1) установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання:

фіксованих цін;

граничних цін;

граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди);

граничних нормативів рентабельності;

розміру постачальницької винагороди;

розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів);

2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.

Разом з цим, підпунктом 5 пункту 3 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента від 10 вересня 2014 року № 715/2014
(далі - Положення № 715/2014), встановлено, що одним із основних завдань Національної комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) є забезпечення проведення цінової і тарифної політики у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, у нафтогазовому комплексі, сприяння впровадженню стимулюючих методів регулювання цін.

При цьому, згідно з підпунктом 7 пункту 4 Положення № 715/2014 НКРЕКП відповідно до покладених на неї завдань установлює, зокрема:

граничні рівні цін на природний газ для суб’єктів господарювання, які виробляють теплову енергію;

тарифи на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС та когенераційних установках і установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії;

тарифи на комунальні послуги для суб’єктів природних монополій та суб’єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП

Щодо оподаткування податком на прибуток підприємств зменшення тарифів на теплову енергію, послуги з опалення та гарячого водопостачання

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності , на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

При цьому, положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування платника податку на прибуток підприємств за операціями зі зміни вартості наданих послуг.

Такі операції при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини другої статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Отже, питання визнання доходів, що виникають за операціями з реалізації продукції за агентськими договорами, у бухгалтерському обліку належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Крім того повідомляємо, що порядок внесення змін до податкової звітності встановлено статтею 50 Кодексу.

Разом з тим наголошуємо, що будь-які висновки щодо податкового обліку конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Стосовно особливостей визначення бази оподаткування податком на додану вартість (далі - ПДВ) у разі зменшення тарифів на теплову енергію, послуги з опалення та гарячого водопостачання

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Пунктом 188.1 статті 188 Кодексу встановлено, що база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних трварів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікареві сих засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування ПДВ операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування ПДВ операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Враховуючи викладене, для операцій з постачання на митній території України теплової енергії, ціни на яку на дату її постачання будуть регулюватись одним із способів, передбачених Законом № 5007, з урахуванням порядків (методик) формування цін і тарифів, затверджених НКРЕКП, база оподаткування ПДВ визначатиметься, виходячи з договірної (контрактної) вартості такої теплової енергії, що встановлена з урахуванням механізмів державного регулювання.

Водночас, з метою уникнення неоднозначного трактування норм чинного законодавства, які регулюють порушене у зверненні питання, та підтвердження позиції щодо віднесення ціни на теплову енергію до категорії цін на товари, і які підлягають державному регулюванню, рекомендуємо звернутися до НКРЕКП, як до державного колегіального органу, одним із основних завдань якого є забезпечення проведення цінової і тарифної політики, зокрема у сфері теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення.

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором зменшення тарифів на теплову енергію, послуги з опалення та гарячого водопостачання

Відповідно до абзацу першого пункту 50 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі - Правила), у разі зміни для виконавця протягом опалювального сезону ціни природного газу (без урахування зміни тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, торговельної надбавки (націнки) постачальника), що використовується для виробництна теплової енергії та надання послуг з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, виконавець відповідних послуг може прийняти рішення щодо зміни розміру нарахувань за послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води ді я споживачів.

Згідно з пунктом 52 Правил різниця в нарахуваннях спрямовується в оплату майбутніх платежів, крім випадку припинення дії договору з споживачем.

За наявності у споживача заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води сума перерахунку зараховується в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу.

Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Кодексу платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента з загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (підпункт 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Кодексу).

Перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків встановлено статтею 165  Кодексу.

При цьому, підпунктом 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу встановлено, що звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 Кодексу.

Враховуючи зазначене, зміни розміру нарахувань за теплову енергію, послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води споживачам у зв’язку із зміною для них ціни природного газу протягом опалювального періоду 2019 - 2020 року за своїм змістом не є доходом з джерела їх походження в Україні у розумінні розділу IV Кодексу.

Водночас повідомляємо, що відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.