Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.03.2020 р. № 1271/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування податком на додану вартість освітніх послуг та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні Підприємство зареєстроване в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 16.03.2005, провадить господарську діяльність за кодом КВЕ 85.10 Дошкільна освіта (основний) та має відповідну ліцензію на провадження освітньої освіти діяльності у сфері дошкільної освіти.

Щодо оподаткування ПДВ

Правові основи оподаткування податком на додану вартість встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Підпунктом 197.1.2 пункту 197.1 статті 197.1 розділу V Кодексу встановлено, що звільняються від оподаткування операції з постачання послуг із здобуття вищої, середньої, професійно-технічної та дошкільної освіті навчальними закладами, у тому числі навчання аспірантів і докторантів навчальними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а такой послуг з виховання та навчання дітей у будинках культури, дитячих музичних художніх, спортивних школах і клубах, школах мистецтв та послуг з проживаню учнів або студентів у гуртожитках.

До таких послуг належать послуги з:

а) виховання та навчання дітей, які постачаються дитячими музичними та художніми школами, школами мистецтв, будинками культури (гра на музичних інструментах, хореографія, образотворче мистецтво, гуртки (факультативи іноземних мов, комп'ютерного навчання);

б) утримання, виховання та навчання дітей у дошкільних навчальних закладах як у межах обсягу, установленого навчальними планами і програмами так і понад зазначений обсяг;

в) усіх видів освітньої діяльності, які постачаються загальноосвітніми навчальними закладами І-ІІІ ступенів;

г) усіх видів освітньої діяльності, які постачаються професійно-технічним! навчальними закладами;

ґ) усіх видів освітньої діяльності, які постачаються вищими навчальним! закладами, у тому числі для здобуття іншої вищої та післядипломної освіти;

д) навчання слухачів підготовчих відділень вищих навчальних закладів;

е) повторного вивчення відрахованими студентами (курсантами) окремих дисциплін і курсів з подальшим складенням іспитів;

є) навчання аспірантів і докторантів;

ж) приймання кандидатських іспитів;

з) надання наукових консультацій для осіб, які підвищують кваліфікацій самостійно;

и) довузівської підготовки;

і) проведення лекцій з питань науки і техніки, культури та мистецтв і, фізичної культури і спорту, правових знань, туризму і краєзнавства;

ї) надання консультацій для учнів, вихованців, студентів, курсантів понад обсяги, встановлені навчальними планами і програмами, для аспірантів і, докторантів;

й) організації літніх мовних курсів, шкіл, семінарів; групових і а індивідуальних занять фізичною культурою та спортом на стадіонах, у спортивних залах і плавальних басейнах, на тенісних кортах для дітей, учнів і студентів.

Як визначено Законом України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ "Про освіту" (далі - Закон № 2145), закладом освіти є юридична особа публічного чя приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність (підпункт 6 пункту 1 статті 1 Закону № 2145);

юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність (пункт 1 статті 22 Закону № 2145);

фізична або юридична особа (заклад освіти, підприємство, установа, організація), що провадить освітню діяльність, є суб’єктом освітньої діяльності (підпункт 27 статті 1 Закону № 2145).

Відповідно до пункту 17 статті 1 Закону № 2145 освітньою діяльністю є діяльність суб’єкта освітньої діяльності, спрямована на організацію, забезпечення та реалізацію освітнього процесу у формальній та/або неформальній освіті.

Згідно з пунктом 1 статті 22 Закону № 2145 освітня діяльність вважається основним видом діяльності, якщо надходження на цей вид діяльності та/або від цього виду діяльності перевищують половину загальних надходжень цієї юридичної особи (фізичної особи - підприємця).

Пункт 4 статті 22 Закону №2145 визначає, що заклад освіти має право здійснювати освітню діяльність одночасно на різних рівнях освіти та за різними видами освіти, утворювати для цього структурні підрозділи.

Таким чином, за умови виконання вимог, встановлених Законом № 2145, щодо належності платника податку до категорії закладів освіти, на підставі підпункту 197.1.2 пункту 197.1 статті 197.1 розділу V Кодексу операції такого платника податку з постачання послуг з утримання, виховання та навчання дітей у дошкільних навчальних закладах, за наявності ліцензії на постачання такие послуг, підлягають звільненню від оподаткування податком на додану вартість.

При цьому згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані самостійно декларувати свої податкові зобов’язання (стаття 36 Кодексу) та повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані Кодексом.

Щодо оподаткування податком на прибуток

Порядок оподаткування податком на прибуток підприємств регламентується розділом III Кодексу та підрозділом 4 «Особливості справлянні податку на прибуток підприємств» розділу XX Кодексу.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу

Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з надання платником податку на прибуток освітніх послуг на платній основі.

Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечив формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону Україні від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями).

Крім того зазначимо, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних ч обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачене законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

При цьому питання бухгалтерського обліку операцій з наданій і підприємством освітніх послуг на платній основі належать до компетенції Міністерства фінансів України.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 розділу II Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.