Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.03.2020 р. № 1326/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо дати виникнення податкових зобов’язань при наданні транспортно-експедиторських послуг і, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податку здійснює операції з постачання транспортно-експедиторських послуг в межах договорів міжнародного перевезення вантажів із залученням до перевезення третьої особи - перевізника.

Відповідно до Закону України від 01.07.2004 № 1955-ІV «Про транспортно-експедиторську діяльність» транспортно-експедиторська діяльність визначене, як підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.

Експедитор (транспортний експедитор) - суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов'язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до м сця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником.

За договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.

У плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату пос луг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов'язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування.

Експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/поедуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Пунктами 186.2 - 186.4 статті 186 ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається залежно від місця реєстрації постачальника або
отримувача відповідних послуг або від місця фактичного надання відповідних послуг.

Згідно з підпунктом «ж» пункту 186.3 статті 186 ПКУ місцем постачання транспортно-експедиторських послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання.

Місцем постачання послуг (у тому числі і послуг з перевезення) є місце реєстрації постачальника (пункт І 86.4 статті 186 ПКУ).

Отже, особливості оподаткування операцій з надання транспортно-експедиторських послуг юридичною особою - резидентом України визначаються залежно від того, замовнику - резиденту чи нерезиденту надаються такі послуги; а також від того, платником чи неплатником ПДВ (резидентом чи нерезидентам) здійснюються операції з перевезення в межах надання транспортно-експедиторських послуг.    

Відповідно до абзацу «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПКУ операції з міжнародного перевезення пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом оподатковуються за нульовою ставкою.

При цьому міжнародним перевезенням вважається перевезення, що здійснюється за єдиним міжнародним перевізним документом.

У випадку залучення експедитором до міжнародного перевезення перевізників нульова ставка, визначена підпунктом «а» підпункту 195.1.3 пункту 195.1 статті 195 ПКУ, застосовується саме такими перевізниками.    

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, за операціями з постачання транспортно-експедиторських послуг в межах виконання договорів міжнародного перевезення вантажів із залученням до перевезення третьої особи - перевізника (якщо такі опера дії підпадають під об’єкт оподаткування, визначений пунктом 185.1 статті 185 ПКУ), на дату отримання коштів від замовника чи на дату оформлення документів, що підтверджують факт здійснення міжнародного перевезення для замовника (залежно від того, яка з цих подій відбулася раніше), у експедитора виникає податкове зобов'язання з ПДВ на суму перевезення за ставкою 0 відсотків, якщо перевізник є резидентом - платником ПДВ, та на суму наданих замовнику транспортно-експедиторських послуг за ставкою 20 відсотків (якщо замовник послуг зареєстрований на території України як суб'єкт господарювання).
Відповідно експедитор складає податкову накладну та визначає податкові зобов’язання окремо виходячи з вартості транспортно-експедиторських послуг та окремо виходяча з вартості послуг з перевезення.

Якщо перевізник не є платником ПДВ, то вартість наданих ним послуг не збільшує базу оподаткування ПДВ у експедитора при наданні транспортно-експедиторських послуг замовнику, та відповідно експедитор визначає податкові зобов’язання з ПДВ та складає податкову накладну лише виходячи з вартості св оєї експедиторської винагороди.

Роз’яснення щодо оподаткування ПДВ операцій з постачання транспортно-експедиторських послуг залежно від особливостей таких послуг наведені в Узагальнюючій податковій консультації щодо порядку оподаткування податком на додану вартість транспортно-експедиторської діяльності, затвердженій наказом ДПС України від 06.07.2012 № 610.

Дана Узагальнююча податкова консультація на сьогодні є чинною та може використовуватися платником податку у його господарській діяльності.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.