Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 31.03.2020 р. № 1325/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з надання послуг агентської діяльності та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Агентом-розповсюджувачем укладено агентські договори з юридичними та фізичними особами - організаторами концертно-розважальних заходів (далі - Організатори), згідно з якими Агент-розповсюджувач надає послуги з реалізації квитків Споживачам (у тому числі через мережу Інтернет) на концертно-розважальні заходи, які проводяться Організаторами.

За надання агентських послуг Агент-розповсюджувач отримує від Організаторів винагороду (комісію), яка вираховується із загальної вартості реалізованих квитків.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов'язані самостійно декларувати свої податкові зобов'язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

При цьому пунктом 44.1 статті 44 розділу II ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Правила здійснення агентської діяльності регламентуються главою 31 (статті 295 - 305) Господарського кодексу України (далі - ГКУ).

Згідно зі статтею 295 ГКУ комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг - суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором (стаття 301 ГКУ).

Відповідно до підпунктів «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачав ня товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Постачання послуг згідно з підпунктом 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 ПКУ -будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надав ня інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПКУ).

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше (перша подія):

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в резі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону Україна, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (пункт 187.1 статті 188 ПКУ).

Таким чином, послуга з організації концертно-розважального заходу надається особам, які придбали квитки на відвідування такого заходу (глядачам), особою, яка є Організатором такого концертно-розважального заходу.

Отже, суб’єкт господарювання, який є Організатором концертно-розважального заходу, визначає свої податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з договірної вартості наданих ним послуг, тобто виходячи з вартості проданих квитків (незалежно від того, чи реалізація квитків здійснюється ним самостійно, чи з залученням агентів -розповсюджувачів квитків).

На дату перерахування таким Агентом Організатору заходу коштів, отримани і від продажу квитків (за умови, що це є дата першої події), платник податку - Організатор заходу зобов’язаний визначити податкові зобов’язання з ПДВ та скласти і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) відповідну податкову накладну.

Агент-розповсюджувач на суму винагороди, що отримана від Організатора в межах виконання агентського договору, незалежно від того чи є Організатор платником ПДВ чи ні, зобов’язаний скласти накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін, відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 ПКУ.

Податкова накладна на операцію з постачання споживачам квитків на концертно-розважальні заходи Агентом-розповсюджувачем не складається, оскільки податкові зобов’язання за такою операцією виникають у Організатора.

Також слід зазначити, що відносини між суб’єктами господарювання не регулюються нормами ПКУ.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 ПКУ податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.