Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 30.03.2020 р. № 1313/10/22-01-32-01-05/ІПК

Головне управління ДПС у Хмельницькій області відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) розглянула запит [...] щодо застосування норм Податкового кодексу України та в межах компетенції повідомляє наступне.

У зверненні Товариство поінформувало, що являється розпорядником акцизного складу( в оренді перебуває АЗС). На території АЗС розташовані резервуари загальною місткістю 135м3. Наявна ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним. У Товариства виникли труднощі при визначені терміну з якого періоду до нього може бути застосована відповідальність , передбачена ст.128-1 ПКУ.
Зокрема, просить надати обґрунтовану відповідь на наступні питання:

Чи підпадало Товариство до 01.07.2019 року під визначення платника акцизного податку відповідно до п.212.1 ст.212 Податкового кодексу України ?

Оскільки Товариство не сплачувало акцизний податок, так як закуповує пальне, за яке такий податок вже сплачений нашими постачальниками, що підтверджується зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних?

Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VІІІ "Про внесення змія до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році" (далі -Закон № 909) розширено перелік платників акцизного податку.

Так, згідно з пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

Реалізація пального для цілей розділу VI ПКУ - це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировин і замовника.

Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання (пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Відповідно до пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, ще забезпечує формування державної фінансової політики.

Отже, відповідно до пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ особа, яка реалізує пальне, є платником акцизного податку. Такі особи підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального (пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу).

Товариство 29.02.2016 року відповідно до пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПКУ подало заяву про реєстрацію платником акцизного податку з реалізації пального (ф.№ 1-АКП), форма якої затверджена наказом МФУ від 25.02.2016 року №218, та зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального 01.03.2016 року (номер запису у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального (унікальний ідентифікатор)...).

Порядок здійснення електронного адміністрування реалізації пального визначено ст. 232 ПКУ.

Статтею 231 ПКУ встановлено порядок складання акцизних накладних при реалізації пального та їх реєстрації у Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Водночас відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПКУ об'єктами оподаткування є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що:

отримані від інших платників акцизного податку, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних;

ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належне оформленою митною декларацією;

вироблені в Україні, реалізація яких є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 213.1.1 цього пункту, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Такий облік отриманого та витраченого (реалізованого) пального ведеться з метою виявлення об'єкта оподаткування акцизним податком, а саме:

обсягів перевищення витраченого (реалізованого) пального над отриманим.

При цьому, якщо обсяги реалізованого (витраченого) пального не перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку, за які сплачено акцизний податок, то об'єкт оподаткування відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПКУ не виникатиме.

Товариство зареєструвалось платником акцизного податку з реалізації пального. Здійснювало електронне адміністрування реалізації пального відповідно до ст. 232 ПКУ.

При цьому, обсяги реалізованого (витраченого) пального не перевищували обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку.

У Товариства не виникало об'єкта оподаткування відповідно до пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 ПКУ.

Враховуючи викладене, Товариство було зареєстроване платником
акцизного податку з реалізації пального 01.03.2016 року за № .........,
здійснювало реалізацію пального в розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, а тому було платником акцизного податку до 01.07.2019 року , не залежно від того чи виникало у нього податкове зобов’язання.

Якою нормою ( підпунктом) пункту 18 підрозділу 5 розділу XX Кодексу Товариству, як розпоряднику акцизного складу, потрібно керуватись у своїй діяльності?

Підпунктом 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), визначено, акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Відповідно до п. 12 підрозд. 5 розд. XX ПКУ, розпорядники акцизних складів відповідно до вимог Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки:

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 жовтня 2019 року;

акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Пунктом 128 прим. 1.1 ст. 128 прим. 1 ПКУ передбачено, зокрема, що необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі
витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 грн за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу, та/або незареєстрований витратомір-лічильник.

Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим п. 128 прим. 1.1 ст 128 прим. 1 ПКУ, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 грн за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу, та/або незареєстрований витратомір-лічильник.

При цьому, згідно з п. 18 підрозд. 5 розд. XX "Перехідні положення" ПКУ, норми ст. 128 прим. 1 ПКУ застосовуються:

з 01 липня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 20000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 01 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до п.
212.1    ст. 212 ПКУ);

з 01 жовтня 2019 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких перевищує 1000 куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 01 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ);

з 01 квітня 2020 року - до розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 01 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до п.
212.1 ст. 212 ПКУ);

з 01 липня 2020 року - до розпорядника акцизного складу, який до 01 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до п.
212.1 ст. 212 ПКУ (незалежно від загальної місткості резервуарів, розташованих на акцизному складі такого розпорядника), а також до вітчизняних підприємств, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне).

Оскільки, Товариство було зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального до 01.07.2019 року , у своїй діяльності йому необхідно керуватись абзацом третім пункту 18 підрозділу 5 розділу XX ПКУ,а саме:
норми ст. 128 прим. 1 ПКУ застосовуються з 01 квітня 2020 року - до
розпорядника акцизного складу, на акцизному складі якого розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 01 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ);

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.