Головне управління ДПС у Харківській області, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України від 02.12,2010 № 2755-VI із змінами те доповненнями (далі - Податковий кодекс), розглянуло Ваш запит на отримання індивідуальної податкової консультації щодо застосування реєстраторе розрахункових операцій (далі - РРО) при здійснені операцій у разі оплати орендарями орендної плати, компенсації комунальних послуг через системи інтернет — банкінгу «Приват24», «Монобанк» та програмно-технічний комплекс самообслуговування (далі - ПТКС), який належить банку, з урахуванням фактично викладених обставин та в межах компетенції повідомляє наступне.
Правовідносини у цій сфері регулюються Податковим кодексом, Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265).
Законом № 265 визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Встановлення норм щодо незастосування РРО в інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Так, статтею 3 Закону №265 встановлено обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків,
жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки дл і подальшого її переказу:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку ті переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) і обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформленні розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Розрахунковий документ — документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо, що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюті, надрукований у випадках, передбачених Законом №265, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо (стаття 2 Закону № 265).
Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13, затвердженим з Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за № 220/28350.
Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електроннy комерцію» (далі - Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електроннсї комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до абзацу другого п. 1 ст. 13 Закону №675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися, зокрема шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України.
Разом з тим, продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону № 675).
Розділом VII Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів (далі - ЕПЗ) і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 №705 встановлено, що документи за операціями з використанням ЕПЗ та інші документи, що застосовуються в платіжних системах для платіжних операцій з використанням ЕПЗ, можуть бути в паперовій та/або електронній формі.
Під час здійснення операцій з використанням ЕПЗ у сфері електронної комерції та системах дистанційного обслуговування дозволяється формування в електронній формі документа за операцією з використанням ЕПЗ за умови доставки його користувачу.
Документи за операціями з використанням ЕПЗ мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.
Враховуючи викладене вище, у разі якщо покупець, використовуючи мережу Інтернет, замовив послугу на сайті товариства, і розрахунок за нього було здійснено із Застосуванням платіжних карт за допомогою платіжних систем (інтернет-банкінгів «Приват24», «Монобанк», інтернет-еквайрингів, web-інтерфейсу LіqРау, оплата через сайт та інших аналогічних), такі операції суб'єктом господарювання (продавцем) здійснюються із обов'язковим застосуванням РРО та видачею споживачу розрахункового документа встановленої форми (чек з РРО).
Зауважуємо, що при визначенні відносин суб’єкта господарювання з отримувачем товару (послуги) в обов’язковому порядку слід визначати місце здійснення розрахунків. Тобто, якщо місце здійснення розрахунків визначити неможливо (наприклад, отримання споживачем комп’ютерних програм, електронних книжок, довідок, висновків, експертних оцінок тощо виключно в електронній формі), то у такому випадку застосування є необов’язковим. У інших випадках (тобто безпосереднє отримання споживачем товарів чи послуг) суб’єкт господарювання зобов’язаний застосовувати РРО на загальних підставах.
При цьому розрахунковий документ повинен бути сформований та надрукований у момент здійснення розрахункової операції на підставі виписки з фінансової установи, тобто після зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця, окремо за кожну проведену розрахункову операцію, із зазначенням форми оплати - безготівковий розрахунок (оплата тощо). Також у даному випадку у суб’єкта господарювання виникає обов’язок щодо видачі отримувачу товару (послуги) розрахункового документу (чек з РРО) або безпосередньо, або у будь-який інший зручний спосіб, зокрема за допомогою кур’єрської служби, поштової служби тощо, яка може бути як сторонньою організацією, так і структурною одиницею продавця товару (надавача послуги).
Слід зазначити, що інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, визначено, що безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Тобто, у разі здійснення розрахунків за реалізовані товари (надані послуги) виключно у безготівковій формі (шляхом переказу коштів із поточного (розрахункового) рахунку на поточний (розрахунковий) рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки (без використання банківських платіжних карток) застосування РРО є не обов’язковим.
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 статті 9 Закону №265 РРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічного комплексу самообслуговування (ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.
Отже, якщо банківські операції (оплата за товар, послуги) здійснюється покупцем через ПТКС, який належить банку та знаходиться у приміщенні банку, фіскальний чек РРО продавцю такого товару видавати не обов'язково та відповідно застосування РРО є не обов'язковим.
Слід зазначити, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 ПКУ індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2024 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |