Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.03.2020 р. № 1052/6/99-00-07-02-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо порядку оподаткування податком на прибуток підприємств та ПДВ операцій з виплати на утримання апарату управління Компанії, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно з інформацією щодо фінансово-господарських відносин між материнською компанією і дочірніми підприємствами, материнська компанія планує отримувати відрахування на утримання апарату управління у розмірі 1 % від загального обсягу доходу дочірнього підприємства за попередній місяць.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134. ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитсу), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з виплати на утримання апарату управління Компанії.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, встановлено, що Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, бухгалтерського обліку та аудиту, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.

Таким чином, питання ведення бухгалтерського обліку відносяться до компетенції Міністерства фінансів України.

Згідно з п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, до споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 її. 14.1 ст. 14 розділу І Кодексу).

Враховуючи, що розмір регулярних платежів на утримання материнської компанії вираховується у відсотках від обороту, то розмір цих платежів прямо залежить від економічних результатів дочірніх підприємств.

Крім того, як вказано у зверненні, виплати на утримання материнської компанії сплачуються не тільки на підставі статутних документів, а і рішень правління материнської компанії, що підтверджує факт надання управлінських послуг материнською компанією.

Таким чином, регулярні платежі на утримання материнської компанії є платою за надання компанією управлінських послуг, які є об’єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків , якому надано таку консультацію.