Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДФС У СУМСЬКIЙ ОБЛАСТI

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.07.2017 р. № 1033/ІПК/18-28-40-01-26

Головне управління ДФС у Сумській області, керуючись ст.52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), розглянуло звернення та у межах компетенції повідомляє наступне.

Щодо необхідності реєстрації платником акцизного податку у разі здійснення операції з видачі (купівлі-продажу) талонів на пальне

Суб’єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені абзацом другим підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу є платником акцизного податку. Під реалізацією пального для цілей розділу VI Кодексу розуміються будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території Уіфаїни на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (абзац другий підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Безпосередньо операції з видачі (купівлі-продажу) талонів на пальне не є операціями з реалізації пального в розумінні абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту14.1. статті 14 Кодексу. Отже у разі відсутності власних (орендованих і т.п.) АЗС, нездійснення фактичного отримання пального та його фізичного відпуску споживачу, а також нездійснення інших операцій з реалізації пального, визначених абзацом другим підпункту 14.1.212 пункту14.1. статті14 Кодексу^лідприємство не повинно реєструвахись.платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні, оскільки не здійснює операції з реалізації пального в розумінні абзацу другого підпункту 14.1.212 пункту14.1. статті14 Кодексу.

В разі, якщо підприємство буде здійснювати фізичний відпуск пального Виконавцю, воно буде вважатись особою, що реалізує пальне, а отже підлягатиме реєстрації платником акцизного податку з реалізації пального та зобов’язане буде складати акцизнs накладні на обсяги реалізації (передачі, відпуску, відвантаження) і реєструвати їх в Єдиному реєстрі акцизних накладних згідно з пунктом 231.1 статті 231 Кодексу.

Щодо списання пального у разі переобладнання автомобіля на газобалонні установки та порядку оформлення первинних документів, що підтверджують таке списання

Відповідно до пункту 52.1 ст. 52 Кодексу за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно індивідуальні податкові консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Порядок списання пального у разі переобладнання автомобіля на газобалонні установки не належить до компетенції органів ДФС.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16 липня 1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону № 996).

Таким чином, підтверджуючі первинні документи складаються відповідно до вимог бухгалтерського обліку. З питань щодо правильного оформлення первинних документів необхідно звертатись до Міністерства фінансів України.

Водночас звертаємо увагу, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватись виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п.52.2. ст.52 Кодексу).