Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 07.04.2020 р. № 1424/6/99-00-07-03-02-06/ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо визначення податкових зобов’язань з ПДВ та складання податкової накладної за операціями з постачання послуг із обслуговування вузлів комерційного обліку та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України (далі - ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Підприємство є оператором зовнішніх інженерних мереж тепло- та водопостачання, які належать йому на праві господарського відання.

Підприємство надає послуги із обслуговування вузлів комерційного обліку безпосередньо споживачам.

При цьому облік споживачів, виставлення їм рахунків за отримання ними таких послуг та проведення розрахунків рнюватимуться через виконавця комунальної послуги, оскільки договірні відносини між Підприємством і споживачами відсутні.

Засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання визначено Законом України від 22 червня 2017 року № 2119-VIII «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (далі - Закон № 2119).

Оператор зовнішніх інженерних мереж - власник зовнішніх інженерних
мереж, а в разі якщо зовнішні інженерні мережі використовуються іншою, ніж власник, особою або є безхазяйними - особа, якій такі мережі власником передано у користування (управління, господарське відання, оренду, концесію) або яка здійснює фактичне користування такими мережами для транспортування відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води (пункт 11 статті 1 Закону № 2119).

Кінцевий споживач комунальної послуги (далі - споживач) - особа, яка здійснює кінцеве споживання комунальної послуги для власних потреб тає стороною договору про надання відповідної комунальної послуги як споживач (або є співвласником багатоквартирного будинку, об'єднванння співвласників або управитель якого уклали відповідний договір про надання комунальної
послуги в інтересах співвласників) згідно із Законом України від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі -
Закон № 2189)(пункткт 8 статті 1 Закону № 2119).

Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку - регулярні платежі, визначені окремо для кожної будівлі, що враховують витрати на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку - регулярні платежі, визначені окремо для кожної будівлі, що враховують витрати на обслуговування вузлів комерційного обліку за кожною комунальною послугою та витрати операторів зовнішніх інженерних мереж, пов'язані із встановленням, обслуговуванням або заміною вузлів вузлів комерційного обліку (за наявності) ( пункт 6 статті 1 Закону № 2119).

Згідно зі статтею 6 Закону № 2119 витрати оператора зовнішніх інженерних мереж на обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (їх скалдових частин) відшкодрвуються споживачами відповідної комунальної послуги, а також власниками 9співласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання утакій будівлі, шляхом сплати виконавцю комуцнальної послуги внесків на обслуговування та заміну вузла комерційношго обліку.

У разі якщо виконавець комунальної послуги не є оператором відповідних зовнішніх інженерних мереж, він зобов'язаний перераховувати сплачені споживачами та власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних    індивідуальними    системами опалення та/або гарячого
водопостачання, внески на обслуговування та заміну вузла комерційного обліку оператору зовнішніх інженерних мереж відповідно до договору.

Порядок перерахування виконавцем комунальної послуги оператору зовнішніх інженерних мереж сплачених споживачами комунальних послуг та власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання, внесків за встановлення вузлів комерційного обліку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2018 року № 477 (далі - Порядок № 477).

Відповідно до пунктів 4, 5, 6 та 7 Порядку № 477 взаємовідносини між виконавцем комунальних послуг, який не є оператором відповідних зовнішніх інженерних мереж (далі - виконавець), та оператором зовнішніх інженерних мереж, зокрема в частині перерахування внесків, здійснюються виключно на договірних засадах.

Договір про перерахування виконавцем оператору зовнішніх інженерних мереж внесків оформляється відповідно до Примірного договору, наведеного у додатку до Порядку № 477 (далі - Примірний договір).

При цьому згідно з предметом Примірного договору виконавець зобов'язується здійснювати перерахування оператору внесків за встановлення
вузлів комерційного обліку, сплачених споживачами комунальних послуг та
власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними
системами опалення та/або гарячого водопостачання, на умовах договору, а
оратор зобов’язується надати виконавцю необхідну інформацію для
здійснення перерахування внесків та оплатити виконавцю надані ним
послуги.

Виконавець забезпечує зарахування внесків споживачів комунальних послуг та власників (співвласників) приміщень на окремий рахунок та перераховує внески на преокремий рахунок оператора зовнішніх інженерних мереж, відкритий з метою отримання таких внесків (пункт 6 Порядку № 477).

При цьому виконавець веде облік сплачених внесків, що надійшли на його рахунок від споживачів та власників (співвласників) приміщень, окремо за кожною будівлею, а також облік внесків, перерахованих на рахунок оператора зовнішніх інженерних мереж у відповідному кварталі (пункт 7
Порядку № 477).

Відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг, регулюються Законом № 2189.

Відповідно до підпункту 5 пункту 1 статті 1 Закону № 2189 житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Згідно зі статтею 5 Закону № 2189 до житлово-комунальних послуг належать:

1. житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

2. комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової
енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є споживачі (індивідуальні та колективні), управитель, виконавці комунальних послуг (пункт 1 статті 6 Закону № 2189).

Відповідно до статті 16 Закону № 2189 комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (пд'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

Внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води,
централізованого водопостачання включаються до плати виконавцю
відповідної комунальної послуги і в рахунку відображаються окремо.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 розділу І ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 розділу І

При цьому фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (пункт 2 статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996)).

Отже, платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку - превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996)).

Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу І ПКУ терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ регулюються статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 187.10 статті 187 розділу V ПКУ платники
податку, які постачають теплову енергію, природний газ (крім скрапленого,
надають послуги з транспортування та/або розподілу природного газу, інші житлово-комунальні послуги, перелік яких визначений законом, послуги
(роботи), вартість яких включається до складу плати за послугу з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій чи послугу з управління багатоквартирним будинком, фізичним особам, бюджетним установам, незареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, управителям багатоквартирних будинків, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають, дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань, поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для житлово-експлуатаційних контор, управителів багатоквартирних будинків та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Під касовим методом для цілей оподаткування ПДВ згідно з розділом V розуміється метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших виДів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата віднесення сум податку до податкового кредиту визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг ) (підпункт 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлений ПКУ термін Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» - «й» пункту 201.1 статті 201 розділу
ПКУ.

Так, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов’язкові реквізити, зокрема повна або скорочена назва, вказана у статутних документах юридичної особи, або прізвище, ім’я та по батькові фізичної
особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, — продавця та покупця товарів/послуг (підпункти «в» і «д» пункту 201.1 статті 201 розділу V ПКУ).

Отже, з урахуванням вищезазначеного, податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, при здійсненні операції з постачання послуг із обслуговування вузлів комерційного обліку Підприємство зобов’язано визначити податкові зобов’язання з ПДВ за касовим методом, а саме на дату отримання Підприємством коштів на банківський рахунок за поставлені (або ті, що підлягають поставці) ним такі послуги, та скласти податкову накладну на безпосереднього їх отримувача, яку зареєструвати в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Операція виконавця (платника ПДВ) з постачання послуг із перерахування оператору внесків за встановлення вузлів комерційного обліку, сплачених споживачами комунальних послуг та власниками (співвласниками) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання, на умовах договору, оподатковується ПДВ у загальновстановленому порядку.

Згідно з нормами чинного законодавства платники податку зобов’язані спмостійно декларувати свої податкові зобов’язання та визначати сутність і відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II ПКУ).