Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.04.2020 р. № 1339/6/99-00-04-03-03-06/ІПК

Державна податкова служба України на звернення Товариства щодо надання індивідуальної податкової консультації з плати за землю, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), повідомляє.

Товариство поінформувало, що є власником нежилого приміщення у багатоквартирному жилому будинку, розташованого на земельній ділянці, право власності або користування на яку не оформлено.

Товариство не повідомило про вжиті належні заходи з оформлення відповідних прав щодо земельної ділянки (її частини), що згідно з нормами ст. 120 Земельного кодексу України (далі -Земельний кодекс) виникли у нього стосовно такої земельної ділянки з переходом права власності на нерухоме майно.

Товариство, посилаючись на відповідь, зазначену у Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі ДПС і на узагальнюючу податкову консультацію, затверджену наказом Міністерства фінансів України від 06.07.2018 №602 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування платою за землю» (далі - наказ № 602), запитує щодо виникнення у нього податкових зобов’язань зі справляння земельного податку.

Позиція контролюючих органів щодо виникнення податкових зобов’язань із земельного податку за земельну ділянку під багатоквартирним будинком викладена в узагальнюючій податковій консультації, затвердженої наказом 602 Кодекс визначає, що плата за землю справляється у двох формах - земельний податок з власників та постійних користувачів земельних ділянок (п.п. 14." .72 п. 14.1 ст. 14 Кодексу), а також орендної плати за надання у строкове користування земельні ділянки державної або комунальної власності (п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Обов’язок із справляння (яке передбачає декларування та сплату зобов’язань) з плати за землю, у тому числі й земельного податку, настає у власників земельних ділянок та/або землекористувачів з дня виникнення права власності або права користування земельними ділянками (п. 287.1 ст. 287 Кодексу).

Таким чином, у Товариства не виникає обов’язок з декларування із земельного податку за земельні ділянки, правовстановлюючі документи на які у Товариства відсутні.

Водночас використання земельних ділянок без належного оформлення прав є порушенням норм земельного законодавства.

Орган місцевого самоврядування, керуючись нормами ст. 377 Цивільного кодексу України, ст.ст. 120, 125, 126 та 206 Земельного кодексу, а також враховуючи рішення Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 28.01.2015 (у справі № 5023/3993/12 (5023/9057/11) та від 30.11.5016 (у справі №922/1008/15), може порушити питання про компенсацію завданої шкоди (ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України) землекористувачами (юридичними та фізичними особами), які використовують земельні ділянки без належним чином оформлених документів на право користування земельними ділянками, у формі неотриманої орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).